Чимало найменувань нині у масла: «Селянське», «Слов'янське», «Фермерське», «Французьке», «Вологодське», «Екстра»... Різні назви, різні ціни, різні обгортки. Масла, слава Богові, не бракує, гірше з маслом масляним (даруйте за тавтологію), тобто з натуральним продуктом без усіляких домішок і добавок.
За еталон я взяв би звичайне вершкове масло, яке колись розфасовували здебільшого у 20-кілограмові картонні ящики, воно лежало на прилавку, а продавець відрізав стільки, скільки просив покупець. Це було справжнє масло, до якого сільські жителі звикають з дитинства. Повірте, це не ностальгія: якщо ціни тепер високі, тож хочеться, аби і якість була відповідною.
Останнім часом масло продають в акуратних брикетиках. Вибір великий, але тільки деякі назви чимось нагадують колишнє масло вершкове. Від покупців же часто почуєш: не масло, а маргарин.
То як відрізнити справжнє масло від маргарину? Селянський спосіб простий: вийняте з холодильника масло кришиться під ножем. Чимало нинішніх «масел» після охолодження намазуються на хліб так само, як відомий маргарин «Рама». Цього ефекту у згаданому маргарині, до речі, досягають завдяки різним емульгаторам та іншим харчовим добавкам.
– Кришення – не критерій,– запевняє експерт Євгенія Яценко.
– Як же тоді відрізнити справжнє масло від підробки, від того ж, скажімо, маслоподібного маргарину?
– Для цього потрібно зробити відповідні аналізи...
Залежно від масової частки жиру масло розподіляється на групи: масло вершкове екстра; масло вершкове селянське; масло вершкове бутербродне; масло топлене. Крім того, є спреди та жирові суміші, які, залежно від технології виробництва і органолептичних показників, розподіляються на такі види: спред солодко-вершковий; спред кисловершковий; спред солоний; спред із наповнювачами; суміш жирова несолона; суміш жирова солона.
Спреди узаконено 2005 року. Стандарт поширюється на них і суміші жирові, які виробляють з коров'ячого молока та (або) продуктів його перероблення, рослинних жирів і (або) олій чи жирових композицій з них із додаванням харчових добавок, наповнювачів та вітамінів. Щоб унеможливити фальсифікацію вершкового масла, заборонено у назві спредів і жирових сумішей вживати слово «масло», а також і в його словосполученнях.
Чи дотримуються цієї вимоги виробники, які часом самі розробляють технічні умови? Тобто чи не буває так, що під виглядом масла пропонується спред? Принаймні закарпатським і, напевно, споживачам інших регіонів важко це виявити, оскільки потрібні аналізи в управлінні захисту прав споживача не проводяться.
Деякі виробники, побоюючись, мабуть, щоб їх" не звинуватили у фальсифікації, називають свою продукцію не маслом, а... маселком: буцімто й не масло, але й не спред. Тільки маленькими літерами на коробочці зазначено, що насправді це маргарин без холестерину. Чому тоді «маселко», а не «маргаринчик»?
Як же купувати масло, щоб не помилитись? Фахівці радять уважно читати всі написи на обгортці брикета: чи не минув термін придатності, чи не забагато в продукті різних поліпшувачів, емульгаторів, консервантів, стабілізаторів, антиоксидантів, барвників. Часом варто поцікавитися й тим, чи є на продукт сертифікат відповідності.
Серед найякісніших, тобто найбільш наближених до еталону (колишнього масла вершкового), вони називають масло «Вологодське» торгової марки «Вершковий рай», а також масло, вироблене у Тернопільській області. Там, кажуть, досягають високої температури пастеризації, завдяки чому продукція виводить якіснішою.
Щодо якісного (і дешевшого) масла, то тут надія на тепер уже повноправне членство України в СОТ. У державах світової економічної співдружності – перевиробництво сільськогосподарської продукції, у тому числі й масла, тож вони прагнутимуть якнайшвидше освоїти український ринок. Вітчизняним же виробникам доведеться вибирати – підтягуватися до європейської якості або сходити з дистанції...
Спiльнота споживачiв та громадськi об'єднання