Сьогодні Україна – це держава з ринковою економікою, що потребує від системи освіти відповідних механізмів навчання та виховання обізнаної, економічно грамотної, мобільної та здатної до активної діяльності в сучасному соціально-економічному просторі молоді. Нові виклики суспільства, перед якими постає сьогодні наша країна та система освіти, зокрема, пов'язані з такими для молодого покоління аспектами, як: вміння орієнтуватись у повсякденному соціальному та економічному житті, майбутня професія та її вибір, планування власного бюджету та витрат, орієнтування на ринку товарів та послуг. Все це потребує від освітян не тільки створення нових навчальних курсів та оновлення змісту освіти, а й розробки таких педагогічних механізмів, що допомогли б набуттю молоддю необхідних компетентностей у сфері економічних та, зокрема, споживчих знань.
Таким інструментом має стати споживча освіта, яка покликана озброїти учнів знаннями, сприятиме набуттю вмінь робити свій споживчий вибір, навчитись діяти, коли порушуються споживчі права, допоможе їх у життєвому та професійному самоствердженні.
Аналіз потреб суспільства щодо розвитку споживчої освіти в Україні
У Керівних принципах Генеральної Асамблеї ООН з питань захисту прав споживачів проголошено, що споживчі права є невід'ємною частиною прав людини.
В Резолюції Комітету міністрів Ради Європи «Про освіту споживача у школах» влучно зазначено, що «беручи до уваги, що головною метою сучасної школи є забезпечення середньою освітою населення в цілому, готуючи тим самим особу відігравати активну й вирішальну роль у суспільстві, а також навчаючи її розв'язувати актуальні проблеми повсякденного життя, не в останню чергу, як відповідального споживача»
Європейські країни сьогодні за підтримки Європейського Союзу розпочали нову програму з захисту прав споживачів, що розрахована на 2007-2013 рр. Головними її цілями є захист громадян від всіляких ризиків, пов'язаних зі споживанням. В Україні прийнято низку нормативно-правових актів, які регулюють відносини у цій сфері, серед яких - Указ Президента України від 12 січня 2002 року "Про заходи щодо посилення державного захисту прав споживачів", "Програма захисту прав споживачів на 2003-2005 роки", затверджена у грудні 2002 року указом Президента України, Указ Президента України № 1105/2005 „Про заходи щодо вдосконалення діяльності у сфері технічного регулювання та споживчої політики”,2005 р., 01.12.2005 р. на засіданні Верховної Ради України був прийнятий Закон України «Про внесень змін у Закон України «Про захист прав споживачів» (по суті, Закон України «Про захист прав споживачів» у новій редакції). 01.12.2005 р. Президент України Віктор Ющенко підписав Закон України «Про внесення змін у Закон України «Про захист прав споживачів», 13.01.2006 р. Закон у новій редакції вступив у дію.
Саме в контексті дії даного законодавства слід розглядати й ті кроки, що сьогодні робить українська освіта у поширенні серед учнівської молоді споживчих знань.
Споживча освіта як складова формування громадянина демократичного суспільства.
У доповіді Міністра освіти С. М. Ніколаєнка «Освіта в інноваційному поступі суспільства» на підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2006 року зазначено «Демократичне спрямування навчання дає людині можливість підготуватися до життя в швидкоплинно змінюваних умовах соціокультурного життя і професійної діяльності. Інноваційний шлях розвитку суспільства можливо забезпечити лише у тому разі, якщо сформуємо покоління людей, які і мислять, і діють по інноваційному. Звідси – значна увага до загального розвитку особистості, її комунікативних здібностей, як то засвоєння знань, самостійності у прийнятті рішень, критичності та культури мислення, розвитку інформаційних і соціальних навичок. Тому слід закласти в учнях та студентах глибокі ... основи майбутньої професійної діяльності, життєво важливі компетенції» .
Формування основ економічного мислення, серед яких і споживчі знання, допомагає учням не тільки навчатись ефективно орієнтуватись в економічному просторі, а й приймати певні рішення, що стосуються планування свого подальшого життя та кар'єри, освіти, праці, вибору професії. Це також важливо і для того, щоб бути компетентним у реалізації власних прав, набутті знань та навичок для аналізу економічних подій у державі, розуміння реалій оточуючого світу, орієнтування у широкому колі послуг та товарів тощо. Як було визначено у статті п. О.Самчишина, серед першочергових завдань освіти є запровадження в навчальних закладах систематичної і комплексної споживчої освіти. Без формування в населення ринкового мислення, адаптованого до реального життя, неможливо рухати економічні реформи. Крім того, споживча освіта є ефективним ринковим способом боротьби з бідністю. Уміння користуватися споживчими правами дозволяє раціональніше витрачати сімейний бюджет, заощаджувати побутові ресурси .
Консумеризм як галузь знань.
Для того, щоб усвідомити сучасні підходи до поняття споживчої освіти слід звернутись до трактовки терміну, що сьогодні виник внаслідок потреб ринку товарів та послуг, а саме до поняття консумеризм. Під терміном консумеризм ( консюмеризм, консюмеризм) розуміють організований рух за розширення прав та впливу споживачів, покупців по відношенню до продавців та виробників товарів, створення спілок споживачів. (Економічний словник, бібліотека «Полка букініста» http://economy.polbu.ru/konsumerizm.htm ), ( Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь .-5-е изд., перераб. и доп.-М., 2006) . Даний термін нерідко зустрічається при навчанні молоді у сфері споживчої освіти, та більше характеризує саме ставлення, вплив споживачів на якість спожитих благ. Важливим є те, що досить численні у світі спілки споживачів, що сьогодні існують, керуються загальними принципами у своєму баченні відносин споживач – надавач благ (товарів, послуг тощо). Так, наприклад, Енциклопедія підприємця (С.М. Синельников и др.-СПб., 1994) подає такі основні принципи руху спілок споживачів:
• право покупців не купувати товар, що пропонується для продажу;
• розраховувати на безпеку використання товару;
• вимагати гарантію необхідної якості купленого товару.
У даній аналітичній довідці ми зупинимось на понятті споживча освіта , враховуючи весь загал понять, що застосовують у цій галузі на сучасному етапі.
( Резолюція (71) 29 Про освіту споживача у школах *. Рада Європи. Комітет міністрів (Ухвалена заступниками міністрів 15 жовтня 1971 року) - http://coe.kiev.ua/docs/km/R(71)29.htm
«Освіта в інноваційному поступі суспільства» (Тези доповіді Міністра освіти і науки України С.М.Ніколаєнка на підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2006 року) * - www.mon.gov.ua/newstmp/16_08/doc.doc
Самчишин О. Споживчий імунодефіцит українського ринку// Дзеркало тижня №9(434) 8-14 березня 2003 р.

- повна версія аналітичного коментаря.