Схожі статті

АЗБУКА СПОЖИВАЧА: Навчальний посібник для учнів початкової школи. Н.В. Бородачова, Г.І. Лаврентьєва: ТОВ «КЛГЗ», 2003 р. – 44 с. (книга перша), 40 с. (книга друга).

Версія для друку

Книга перша посібника містить теми: товар, послуга, споживач, потреба, гроші, ціна, чек, вибір, виробник, виконавець, продавець, реклама, етикетка, якість, закон, економія, «споживач – король».

Книга друга посібника містить теми: споживач (розширене поняття), купуємо товари, отримуємо послуги, використовуємо товари та послуги, маємо намір придбати товари та послуги, права споживача, закон, права споживачів у світі, право на задоволення головних потреб, право на інформацію, інформація з етикетки, символи та знаки, право на вибір, право на безпеку, право на споживчу освіту, право на здорове довкілля, право на відшкодування збитків.

Побудова тем передбачає обговорення вчителя з учнями, виконання завдань з пошуком найкращого вирішення для різних споживчих ситуацій. Розкриття тем базується на поєднанні як світових цінностей, пов'язаних із задоволенням споживчих потреб, так і української народної мудрості, що знайшла своє відображення в приказках та прислів'ях. «Посієш вчинок – виросте звичка», «Лише до доброї криниці йдуть люди пити водиці», «Не все те золото, що блищить» - ці та інші перлини невмирущих виразів дають підстави для обговорення на уроці невичерпних споживчих тем, дозволяють дітям бути активними учасниками дискусій, спираючись на власний досвід, опановуючи нові знання та закріплюючи навички.

Досвід багатьох країн світу свідчить, що дітей слід залучати до споживчої грамоти з початкової школи, з появою перших кишенькових грошей.

Навчальний посібник “Азбука споживача” та відповідні навчальні курси спрямовані допомогти дітям отримати перші знання про світ товарів і послуг, їх призначення задовольняти потреби споживачів, а також про самого споживача як важливу фігуру на ринку та його права у стосунках з іншими учасниками ринкових відносин.

Напис «Я - споживач» поряд з власним фото або фотографією своєї родини дозволяють маленьким школярам відчути себе споживачем. А накопичені життєві враження та уявлення про покупки і правила їх придбання починають складатися у певну систему знань.

«Я правий», правила, права споживача – поступове опанування цих понять під керівництвом вчителя складає шлях формування свідомості споживача та особистості людини, закладає основи правильних і свідомих дій у повсякденних ситуаціях, пов'язаних для кожного з купівлею та споживанням товарів і послуг.

Крок за кроком, вчитель підводить дітей до засвоєння поняття « закон » як обов'язкового правила для всіх громадян країни. Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між ключовими фігурами на ринку: споживачами, з однієї сторони, а також виробниками та продавцями, з іншої сторони. У кожного з них є свої права та обов'язки.

Широко відомий у світі лозунг «Споживач – король ринку» знаходить розуміння й підтримку серед дітей. Важливо й те, що навчання дітей споживчій грамоті залучає до засвоєння цих знань також і дорослу аудиторію – вчителів, батьків, коло їх оточення.

Побудова навчального посібника базується на поєднанні як світових цінностей, пов'язаних із задоволенням споживчих потреб, так і української народної мудрості, що знайшла своє відображення в приказках та прислів'ях. «Посієш вчинок – виросте звичка», «Лише до доброї криниці йдуть люди пити водиці», «Не все те золото, що блищить» – ці та інші перлини невмирущих виразів дають підстави для обговорення на уроці невичерпних споживчих тем, дозволяють дітям бути активними учасниками дискусій, спираючись на власний досвід, опановуючи нові знання та закріплюючи навички.

Гроші, чеки та квитанції, економія, інформація, реклама, етикетка, безпека, правильне поводження споживача в різних ситуаціях: вибору, купівлі, використання, – ці та інші важливі для кожного споживача теми цікавлять дітей, є для них стимулом у навчанні різним предметам, а також містком у поєднанні інтересів учнів з родичами, знайомими, друзями.

Вже першими знаннями споживчої грамоти, отриманими в школі, діти діляться з дорослими та однолітками, а головне – намагаються застосовувати їх вже сьогодні, не відкладаючи «на потім». Почуваючи себе споживачами, діти не забувають про чеки, уважно вивчають етикетки, питають про терміни вживання тощо, демонструючи внутрішню дисципліну. «Не кажи – не вмію, а кажи – навчусь!», – це прислів'я відображає бажання сучасних дітей бути не лише грамотними, а й активними споживачами, за якими – майбутнє.

Повернутися до списку