Споживчі кредити набули значного поширення в Україні протягом останніх 10 років. Незважаючи на те, що процентні ставки є високими і позичальники суттєво переплачують, є багато бажаючих отримати кредит у банку. Після 2008 року набула поширення практика зміни банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитом, внаслідок чого позичальники опиняються у невигідних умовах і несуть додаткові необґрунтовані витрати.
У грудні 2008 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким було внесено зміни до Цивільного Кодексу України та Закону «Про банки і банківську діяльність» про те, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. Якщо у кредитному договорі банк встановив умову про право банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку, то така умова є недійсною.
Важливо зазначити, що вищезгаданий закон від грудня 2008 року набрав чинності 10.01.2009 року. Тому, враховуючи принцип незворотності дії законів у часі, інших правових актів, рішення банку про підвищення розміру процентів за кредитним договором в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10.01.2009 року. Тобто рішення банків про зміну розміру процентів, прийняті до 10.01.2009 року, є правомірними. Якщо банк прийняв рішення про підвищення процентної ставки до 10.01.2009 року, але позичальник був повідомлений про це після 10.01.2009 року, то таке підвищення процентної ставки є недійсним, оскільки, як зазначено в листі НБУ від 05.01.2009 року, банк зобов’язаний заздалегідь повідомити позичальника про зміну кредитної ставки, без такого повідомлення будь-яка зміна є недійсною. Тобто, має значення не дата, з якої підвищено процентну ставку, а дата прийняття рішення про підвищення процентної ставки за кредитним договором. Ці дві дати можуть розходитись у часі, наприклад, 30.12.2008 року банк приймає рішення, що розмір процентної ставки за кредитом збільшується з 01.02.2009 року і повідомляє про це позичальника офіційним листом, то таке збільшення буде правомірним.
Важливим моментом при отриманні споживчого кредиту є володіння позичальником якнайбільшим обсягом інформації про договір кредиту. Закон «Про захист прав споживачів» гарантує споживачам отримання всієї інформації, яка необхідна для правильного розуміння позичальником умов кредитного договору.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, які включають в себе інформацію про мету, для здійснення якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Вивчаючи умови кредитного договору, слід звернути особливу увагу на тип відсоткової ставки. Як визначено у статті 1056-1 Цивільного Кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, її тип визначається кредитним договором. Таким чином, існує фіксована кредитна ставка, за якої встановлений договором розмір кредитної ставки не може бути змінений банком в односторонньому порядку. А також існує змінювана кредитна ставка, при застосуванні якої кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець повинен письмово повідомляти позичальника про зміну процентної ставки не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовується нова процентна ставка. Отже, споживачам при отриманні кредиту слід звернути особливу увагу на тип кредитної ставки.
Після прийняття Закону України «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» в грудні 2008 року, на сайті «OTП Банк» - було розміщено роз’яснення, що, уклавши кредитний договір, сторони домовились про використання плаваючої процентної ставки. Плаваюча процентна ставка (змінювана) складається з перемінної частини (FIDR – Floating Interest Deposit Rate) та фіксованого відсотка – така ставка може змінюватись (збільшуватись чи зменшуватись) шляхом зміни розміру ставки FIDR в порядку, передбаченому сторонами Кредитного договору. Отже, споживачам необхідно розуміти, що при використанні плаваючої процентної ставки банк отримує можливість в односторонньому порядку змінювати розмір відсоткової ставки за кредитним договором. Тому при прийнятті рішення про отримання кредиту споживач має враховувати можливість підвищення банком в односторонньому порядку відсоткової ставки, якщо умови договору передбачають використання змінюваної (плаваючої) кредитної ставки.
Банком порушуються права споживачів у тому випадку, якщо після 10.01.2009 року банк прийняв рішення про зміну розміру відсоткової ставки в односторонньому порядку, якщо таке рішення було прийнято до 10.01.2009 року, то це не суперечить положенням законодавства.
Споживачі мають розуміти, що при використанні змінюваної (плаваючої) фінансової ставки, банк має можливість в односторонньому порядку змінювати розмір кредитної ставки, що зумовлено зміною розміру перемінної частини змінюваної (плаваючої) процентної ставки.
Сергій Даців
Юридична Фірма
«Шутенко & партнёры»
Спiльнота споживачiв та громадськi об'єднання