Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        

Незалежне тестування
Обговорення форуму



  • Спілка об’єднань громадян «Всеукраїнська Федерація Споживачів «ПУЛЬС»

Померла Раїса Панасюк

  • Партнерство зі споживчим рухом почалося зі щасливого знайомства Раї та Наталії Бородачової в 2006 році, коли Вінницькому міському центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Гармонія» було запропоновано долучитися до участі у спільному проекті ЄС-ПРООН «Спільнота споживачів і громадські об’єднання». Це стало початком багаторічної співпраці активної вінницької молоді з фізичними обмеженнями з представниками громадського руху споживачів. А в 2010 році зі створенням Всеукраїнської федерації споживачів «ПУЛЬС» Раїсу Панасюк було обрано членом правління новоутвореної організації, яка закріпила співдружність громадських об’єднань споживачів після закінчення дії вищеозначеного проекту.

    Світлий образ Раї, щира посмішка та теплота спілкування – все це назавжди залишиться з усіма нами, хто мав щастя знати, працювати та дружити з нашою Раєчкою. Світла пам'ять!

    З офіційних джерел:

    Раїса Василівна Панасюк — українська громадська діячка, Урядовий уповноважений з прав осіб з інвалідністю.

    Народилася 10 травня1973 року в селі Осична Хмільницького району Вінницької області. Батько працював механізатором, мати теж працювала у колгоспі.

    Навчалась у Тульчинському санаторії та Цюрупинському інтернаті. Вищу освіту здобула в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на факультеті журналістики (2008).

    Друга вища освіта — Вінницький соціально-економічний інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», спеціальність — психолог (2012).

    З 2016 року — аспірантка Вінницького державного педагогічного університету імені Коцюбинського.

    Реалізувала ряд проектів щодо підтримки та адаптації осіб з інвалідністю. Очолювала Міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Гармонія».

    Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 №184-р Раїсу Панасюк призначено Урядовим уповноваженим з прав осіб з інвалідністю.

    18 серпня 2017 року рішенням Вінницької міської ради Раїсі Василівні Панасюк присвоєно звання Почесного громадянина Вінниці.

    У 2017 році присвоєно звання «ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ» https://www.president.gov.ua/documents/1682017-22090

    Раїса ПАНАСЮК: «Хочу, щоб ми бачили особистість у кожній людині» // Урядовий кур'єр, 16 червня 2017 р.

    https://www.ukrinform.ua/rubric-society/1924860-pro-tih-hto-dolae-bareri.html

    ГАРМОНІЯ СВІТУ - В ДОСТУПНОСТІ
    Дві життєві історії - громадської активістки і поета з Вінниці - дають чітке розуміння: обмеження існують лише в людській уяві
    Ми часто обмежуємо себе самі - у думках, вчинках. Нами керує страх, невпевненість у власних силах. "Безбар'єрність свідомості" - їх кредо і тому вони успішні. Дві життєві історії - громадської активістки і поета з Вінниці - дають чітке розуміння: обмеження існують лише в людській уяві. Те, що ти є у цьому світі - вже щастя і "крила" для звершень. Як у Євангелії - "Все підвладне тим, у кого є віра!". Віра у себе і людей…
    ГАРМОНІЯ СВІТУ - В ДОСТУПНОСТІ
    Раїса Панасюк народилась у селі Хмільницького району на Вінниччині. Лише п'ять перших років життя вона ходила. Якось, граючись у дворі із подругою, зламала ногу. До інвалідного візка - ще чотири переломи. "Допоки ти дитина, ще не дуже усвідомлюєш свій стан. Так, у лікарні інші діти бігають, ти з ліжка встати не можеш, але ж із тобою розмовляють, граються. Трохи дошкуляв фізичний біль, проте, коли поруч - мама, рідні - нічого не страшно", - пригадує Раїса.
    Через пару років мами не стало - померла від раку. Ще одним життєвим випробуванням став "вирок" учителів місцевої школи: вмієш читати, писати, рахувати - тобі на життя вистачить. "Це було як ляпас. Я вперше усвідомила, що - "не така". Не могла зрозуміти, чому навчання для мене недоступне - дуже прагнула пізнати інший світ. Дякувати батькові - не зневажив моє бажання і віддав до інтернату", - ділиться співрозмовниця.
    В інтернаті швидко адаптувалась, знайшла "точки опори": друзі, навчання, спільне дозвілля, яким завантажували вчителі-вихователі, забирало весь час і відганяло негативні думки. Тут прийшло і перше кохання…

    "Мені боляче зараз чути про ініціативи закрити всі інтернати для людей з інвалідністю в Україні"

    "Мені боляче зараз чути про ініціативи закрити всі інтернати для людей з інвалідністю в Україні. Я добре знаю: поки що наше середовище не пристосоване для перебування вдома людей на візках у сільській місцевості. Зарано, немає умов… Уперше сіла на візок я саме в інтернаті і відчула: це - круто! Якщо ти не можеш ходити - це ідеальний спосіб пересування", - запевняє Раїса.
    У 18 років молода жінка повернулася в село і відчула, що може стати тягарем: сільське життя не пристосоване для таких людей. Врятувала віра у власні сили і Божа підтримка. "Від народження Господь заклав у мене сильну енергію і складав для мене безліч можливостей - я повсякчас була оточена любов'ю людей, які вірили у мене і допомагали. У рухах ми обмежені, але розумні, активні, красиві - тож мусимо жити і творити. У мене був вибір - або змиритися й скніти, або - інтернат для пристарілих і пливти проти течії: будувати власний сценарій життя", - каже жінка.
    Вона "стукала" у всі двері і їй відчиняли: писала на всі адреси, розповідаючи про себе і свої мрії та бажання і… до неї у глухе село приїхали вінницькі чиновники.
    Рая екстерном здобула середню освіту, отримала диплом Інституту журналістики Національного університету ім. Т. Шевченка, згуртувала однодумців навколо власної громадської організації "Гармонія", відвідала США за програмою для лідерів третього сектора. Започаткувала і продовжує проект перевезення людей на візках, працює над "доступністю" Вінниці для всіх мешканців. Власним життям вона "ламає" стереотипи: всі під Богом ходимо, і кожен завтра може опинитись у ситуації, де без сторонньої допомоги не обійтись, коли питання доступності до власного будинку стане життєвою необхідністю. 
    "Про це більшість не думає… Доступність важлива для всіх - адже є тимчасова втрата працездатності, є проблеми старшого віку, є мами із дитячими візочками… Зараз в усьому світі популяризують універсальний дизайн - принципи зручного середовища, послуг, товарів для кожної людини: дитини, людини похилого віку чи з певними обмеженнями за станом здоров'я. Щоб надихнути впроваджувати цю ідею у місті, ми започаткували конкурс "Заклад, дружній до людей". Враховуємо доступність, комфортність, підхід до відвідувачів. Тобто, критеріями є культура обслуговування, зручність, безпечність", - вважає містянка.
    Подорожуючи світом, Європою, Україною, Раїса намагається прищепити культуру універсального дизайну у рідному місті. Вінниця готова й у цьому питанні стати прикладом для країни - "Гармонію" долучатимуть у якості експертної організації з доступності до роботи дозвільних структур містобудування. "Будівельникам необхідно враховувати по всім новим об'єктам наявність ліфтів, під'їздів-підходів "в нуль". Маючи відповідні закони, говорячи про доступність, європейські підходи, слід їх дотримуватись. У Вінниці вже викладають "тактильну" плитку для зручності людей зі слабким зором. Але ж вона зручна й для тих, хто любить розмовляти по телефону, не дивлячись під ноги… Розробляємо суспільний договір - "громада-бізнес-влада" з питань доступності. Хочемо, щоб кожен на себе брав відповідальність і щоб ми обмінювались інформацією. Проводитимемо тренінги з колективами, які працюють у сферах обслуговування - перукарні, спортзали, заклади харчування. Працівники мають бути готові приділити увагу людині з інвалідністю, знайти до неї підхід… Коли ми лежимо на дивані і включаємо пультом телевізор чи кондиціонер - нам же зручно, і ці зручності не придумувались спеціально під людей із інвалідністю. Зручно має бути всім, бо ж живемо разом і бажання у нас одні - комфорт і безпека", - упевнена Рая.
    Вона бере своє натхнення з віри в Бога та людей. Її очі світяться щастям, коли розповідає про успішні проекти "Гармонії" - інших і немає, адже дбає не про свої особисті проблеми, а про зручність кожного, хто живе у місті. Каже, готова працювати цілодобово, якщо відчуває підтримку і готовність інших до позитивних змін. "Лідери громадських організацій з інших міст дивуються успішній співпраці із владою. Сприймають наші розповіді з недовірою, але я знаю - у Вінниці можна реалізувати все, що на користь громаді…

    Моральна сила не залежить від інвалідності. Це фізичний стан, який просто підсилює якості людини - хороші, погані…

    Моральна сила не залежить від інвалідності. Це фізичний стан, який просто підсилює якості людини - хороші, погані… Мрію, щоб інвалідність не була ні "знаком якості геройства", ні "знаком знедолених і нещасних" - ми, такі, як і всі, просто чутливіші до умов комфорту", - зауважує ця тендітна жінка.
    І, на завершення розмови, довірливо ділиться сокровенним: "…дуже хочеться танцювати, коли бачу виступи спортсменів на льоду, згадую, як у дитинстві на триколісному велосипеді зсувала всі доріжки у хаті, кружляючи під музику і уявляючи себе фігуристкою… коли із дівчатами на дискотеки ходимо, то танцюємо... у мене ще стільки планів, стільки бажань, і я хочу всього досягти і все побачити…"
  • Повернутися до списку

    Ваше ім'я:
    Ваш E-Mail:
    Захист від автоматичного повідомлення: Захист від автоматичного повідомлення
    Введіть символи зображені на малюнку:
  • Закон на твоєму боці
  • Закон на твоєму боці
  • Закон на твоєму боці
  • Навчально-методичний посібник "Основи споживчих знань" | Учебно-методическое пособие "Основы потребительских знаний"
  • Поверніть мої гроші | Верните мои деньги
  • Щось не так? Спитай у продавця, що саме! | Что-то не так? Спроси у продавца что именно!
  • Заберіть це назад | Заберите это назад
  • Термін зебрігання ПРОДУКТІВ не цікавить любітелів екстремальних відчуттів. | Срок хранения ПРОДУКТОВ не интересует любителей эктремальных ощущений
  • Закон на твоєму боці
  • Закон на твоєму боці