• Наша оцінка
  • Спілка об’єднань громадян «Всеукраїнська Федерація Споживачів «ПУЛЬС»

Необходимые действия потребителей для успешной досудебной защиты своих прав

  • Эта статья является продолжением статьи Самозащита потребителей.

    Можно выучить закон, но если не научиться правильно применять его в жизни, он так и останется теорией.

    Выше уже приводилось положение Закона Украины «Про захист прав споживачів» о том, какие же организации осуществляют государственную защиту прав потребителей. Представляется необходимым вчитаться в него еще и еще раз:

    «Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством…»

    Многие потребители путаются или вообще понятия не имеют, в какую из этих инстанций им обращаться, чтобы поскорее решить конкретную конфликтную ситуацию. Пишут куда попало. И чем в более высокую организацию они, написали и более подробно, тем более они гордятся и важничают. А на самом то деле их обращение, обычно, по инстанциям спускается к низовому исполнителю, которого должностная инструкция обязывает такие проблемы рассматривать. Но если кто-либо из чиновников ошибется и направит заявление не по нужному адресу, то возникнут недоразумения и длительная бумажная волокита. На путешествие бумаги с верху вниз уходит время.

    Как же правильно выбрать адресата – нужную структуру в сложной государственной иерархии?

    Для этого надо знать полномочия тех организаций, на которые возложена защита прав потребителей.

    В этом, собственно, и весь секрет.

    Но для того, чтобы заявление было принято и в короткий срок рассмотрено, надо выполнить некоторые необходимые предварительные действия.

    Фиксация нарушений прав потребителей

    Многие потребители обращаются в различные организации с жалобами и заявлениями, не имея никаких документальных подтверждений о нарушении их прав. Многие не могут указать, кто же их права нарушил, или не имеют возможности установить, кто же виноват в том, что тих права нарушены.

    Основная трудность ведь не в том, чтобы установить, какая же статья закона нарушена, а в том, чтобы предоставить в организацию, защищающую права потребителей, неопровержимые доказательства самого факта нарушения и кто конкретно виновен в нарушении. Другими словами, самое трудное – получить фактический материал, сами факты. Есть действия, которые потребитель должен сделать сам. Никто за него факты и доказательства собирать не станет. Это его личная обязанность.

    Для того , чтобы обращаться в какие-либо государственные органы или общественные организации, надо иметь доказательства о нарушении прав граждан как потребителей, иметь сведения о нарушителе и доказательства его вины. Это нужно для того, чтобы государственная или общественная организации могли не сомневаться в достоверности и правдивости фактов, изложенных в заявлении или жалобе.

    К доказательствам нарушения прав, необходимым для соответствующих действий государственных или общественных организаций можно отнести:

    • чек или другой документ, подтверждающий факт покупки или заключения договора (это необходимое условие применения положений Закона Украины «Про захист прав споживачів»);
    • договор со всеми приложениями и дополнениями;
    • акты экспертиз;
    • заключений сервисных центров;
    • письменные отказы продавцов или исполнителей работ или услуг;
    • заявления или жалобы, завизированные продавцами или работниками сферы услуг, но оставшиеся безответными или с отрицательными резолюциями и т.д. и т.п.

    Кроме этого, все предприятия розничной торговли и общественного питания независимо от форм собственности ведут Книгу отзывов и предложений установленной формы, в которую покупатели (посетители) записывают жалобы, предложения, отклики и замечания.

    Многие потребители недооценивают волшебную силу Книг отзывов и предложений. А зря. Проверяющие различных контролирующих органов, как правило, знакомятся с записями в Книге отзывов и предложений и по ним составляют предварительное мнение о качестве выполнения служебных обязанностей работниками проверяемой организации.

    Запись в этой книге может послужить также дополнительным доказательством нарушения прав потребителей при служебном расследовании и административном воздействии, реагировании государственных органов, защищающих права потребителей, или судебном разбирательстве.

    В общем, запись и отраженная в ней реакция администрации в Книге отзывов и предложений также немаловажное свидетельство о произошедшем нарушении потребительских прав.

    Варианты обращений потребителей к продавцам, исполнителям работ и услуг

    Если потребитель сразу после нарушения его прав или возникшего недоразумения обращается в государственные органы, защищающие права потребителей, то реакция чиновников этих органов не всегда ему понятна и вызывает часто у него незаслуженное возмущение. Но не надо спешить с выводами. Да, чиновники обязаны реагировать на нарушения прав потребителей, но устанавливать, действительно ли нарушены права потребителей, они не обязаны. Действующее законодательство такие обязанности ни на кого не возлагает. Приходя с заявлением о нарушении прав потребителей, граждане должны предоставить доказательства этих нарушений.

    Типичная реакция большинства жалобщиков на нарушения прав потребителей – письменные обращения в вышестоящие инстанции. Пока обращение из вышестоящей инстанции попадет в нижестоящую инстанцию и пока проверяющие нижестоящей инстанции предпримут какие-либо действия - доказать достоверность нарушения прав потребителей станет невозможным.

    Правильнее – сначала немедленно обратиться письменно к самому нарушителю.

    Во-первых, большинство продавцов, исполнителей и производителей реагируют на заявления потребителей в соответствии с действующим законодательством и конфликты быстро исчерпываются.

    Во-вторых, если нарушитель не поступит в соответствии с законодательством о защите прав потребителей, то тогда соответствующая дата принятия заявления и проволочка с ответом, отрицательный ответ или соответствующая резолюция об отказе – будут доказательством нарушения прав потребителей. Наличие письменных доказательств нарушения прав потребителей значительно ускорит действия чиновников государственных органов по восстановлению прав потребителей.

    Если в купленном товаре обнаружилась неисправность, не воспринимайте это как трагедию.

    Это всего лишь временная неприятность.

    Только от вашего отношения к происходящему, ваших знаний и вашего поведения будет зависеть быстрота и качество устранения этой неприятности.

    Постарайтесь в самом начале конфликта не обострять отношения. Будьте доброжелательны к продавцам, работникам фирм и дайте им понять, что цель вашего обращения не взыскать получить с них как можно больше денег, а защитить свои нарушенные права. В то же время будьте настойчивы и уверены в своих силах, постарайтесь показать свою уверенность в обоснованности заявленной претензии. Кстати, такой уверенностью, как правило, обладают потребители, хорошо ориентирующиеся в своем соответствующем Законе.

    Если гарантийный срок не прошел, то в соответствии со статьей 8 Закона Украины надо товар транспортировать в сервисный центр. Там его либо починят, либо дадут заключение о наличие в нем существенного недостатка. В последнем случае заключение сервисного центра нужно предоставить продавцу с требованием либо вернуть деньги, либо заменить неисправный товар товаром надлежащего качества. Если продавец не поступит по закону, то необходимо написать заявление.

    Оно пишется в произвольной форме, например, таким образом:

    Директору магазина_________________________

    (укажите полное наименование торгового
    предприятия (предприятия изготовителя)
    и его адрес)

    от______________________________________________
    (укажите свою фамилию, имя и отчество полностью),

    проживающего по адресу __________________________

    тел.________________

     

    З А Я В Л Е Н И Е

     

    «__»_______200__г. я приобрел в Вашем магазине холодильник марки____ ___стоимостью_______грн.

    На холодильник был установлен гарантийный срок продолжительностью 12 месяцев.

    «_ »_______200__г. в холодильнике обнаружена неисправность.

    Сервисный центр дал заключение о наличии в холодильнике существенного недостатка. В соответствии со ст. 8 Закона Украины «О защите прав потребителей» прошу заменить неисправный холодильник аналогичным, но надлежащего качества.

     

    Приложение: Копия чека

    Копия гарантийного талона

    «___»_________200__г. _______________

    (подпись)

     

    Технический паспорт можно просто предъявить для ознакомления работникам магазина. В этом случае попросите продавца сделать на заявлении отметку о том, что технический паспорт вами предъявлялся.

    Заявление должно быть составлено в двух экземплярах , один из которых передается продавцу, а на втором - продавец делает отметку о получении вашего заявления.

    Если по каким-либо причинам продавец отказывается принимать заявление либо ставить свою подпись на вашей копии, отправьте заявление заказным письмом с уведомлением о вручении.

    Если продавец не заменит товар или не направит ответ в установленный срок, или пришлет письменный отказ, то следует обратиться в территориальный орган специально уполномоченного органа исполнительной власти по делам защиты прав потребителей с письменным заявлением об отказе продавца реализавать право потребителя, установленное частью первой статьи 8 Закона Украины «Про захист прав споживачів». В заявлении нужно потребовать помочь реализовать ваше право как потребителя, а заодно и оштрафовать продавца, который вам отказал, в суме десятикратной стоимости товара (в соответствии со статьей 23 этого же Закона). Ничего, что этот штраф будет направлен в государственный бюджет. Многие потребители находят моральное удовлетворение от того, что применяют денежный воспитательный метод в порядке компенсации проволочки и неприятности лишнего общения с незнающим продавцом.

    С чего начать, если вас тревожат опасения за качесвтенное и своевременное выполнение работы или услуги? Строители так и не начали строить Ваш домик? Сдали в химчистку шубку, а ее возвращают с испорченной подкладкой?

    Это конечно большая неприятность, но не надо воспринимать ее как траге­дию. Поступать надо так же, как в описанном выше случае с товаром ненадлежащего качества.

    Надо вспомнить пункт 5 статьи 10 Закона Украины «Про захист прав споживачів»:

    «5. У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожен день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено в годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено,виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

    Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленної в разі невиконання, прострочення забов ' язання, не звільняє його від виконання забов ' язання в натурі.»

    Первый шаг – известить вторую сторону о том, что работа не выполняется, с помощью письменного заявления.

    Вот образцы заявлений о просрочке и об обнаружении недостатков:

    Директору фирмы_________________________________
    (укажите полное наименование исполнителя и его адрес)

    от ______________________________________________
    (укажите свою фамилию, имя и отчество, полностью)

    проживающего по адресу:_______________, тел._____

    З А Я В Л Е Н И Е

    200 _ г. я заключил договор на строительство садового домика на принадлежащем мне участке по адресу _______________.

    Срок начала работ по договору — «___»________200__г. До настоящего времени строи­тельные работы на участке не начаты. В соответствии со ст. 10 Закона Украины «О защите прав потребителей» прошу начать строительные работы не позднее «___»________200__г.

     

    Приложение: Копия договора

    «___» ________ 200 г. ________________

    (подпись)

     

    Директору химчистки_____________________________
    (укажите полное наименование исполнителя и его адрес)

    от ______________________________________________
    (укажите свою фамилию, имя и отчество, полностью)

    проживающего по адресу:_________________________

    тел._____________________

    З А Я В Л Е Н И Е

    200 _ г. я сдала в вашу химчистку мою шубку.

    «___»________200__г. мне ее вернули с испорченной подкладкой. Прошу заменить в недельный срок подкладку на аналогичную надлежащего качества в соответствии со ст. 10 Закона Украины «О защите прав потребителей». В противном случае я вынуждена буду обратиться в органы защиты прав потребителей з заявлением об отказе в реализации моих потребительских прав.

    Приложение: Копия чека о выполнении услуги

    «___» ________ 200 г. ________________

    (подпись)

     

    Помните, только от вашего отношения к происходящему и вашего поведе­ния будет зависеть результат. Постарайтесь быть доброжелательными к работникам фирмы, постарайтесь дать им понять, что целью вашего обращения является защита своего нарушенного права, не более.

    При этом, постарайтесь не допускать дополнительных изменений договора относительно стоимости работы или услуги, чтобы не дать шанса исполнителю заявлять, что стоимость работы можно считать не установленной.

    Если ответ продавца вас не устраивает, то нужно обратиться в одну из государственных структур, защищающих права потребителей: территориальный орган специально уполномоченного центрального органа исполнительной власти в сфере защиты прав потребителей, местную государственную администрацию, учреждение, осуществляющие государственный санитарно-эпидемиологический надзор, другой орган исполнительной власти, орган местного самоуправления.

    Вариантов письменных обращений потребителей в организации, защищающие права потребителей, может быть множество, тем более что заявления, как правило, пишутся в произвольной форме. Но есть условия необходимые для того, чтобы заявление было принято и рассмотрено. Эти условия установлены в Законе Украины « Про звернення громадян».

    В письменных обращениях должны быть указаны:

    • название, адрес органа государственной власти или местного самоуправления (должностное лицо, в полномочия которого входят решения поднятых в обращении вопросов);
    • фамилия, имя, отчество;
    • место проживания гражданина;
    • изложена суть поднятого вопроса, конкретные замечания, предложения, заявления или жалобы, просьбы или требования;
    • подпись и дата.

    Обращения, оформленные надлежащим образом и поданные в установленном порядке, подлежат обязательному приему и рассмотрению.

    Обращения рассматриваются и решаются в срок не более 1 месяца со дня поступления, а те, которые не требуют дополнительного изучения, – безотлагательно, но не позднее 15 дней со дня их получения.

    Если устанавливается срок рассмотрения обращения более месяца, обратившееся лицо уведомляется об этом. При этом общий срок решения вопросов, затронутых в обращении, не может превышать 45 дней .

    По мотивированному письменному требованию гражданина срок рассмотрения может быть сокращен от установленного срока.

    Очень многие вопросы снимаются, когда потребители грамотно и по существу обращаются к продавцу. Потребитель, знающий свои права, и продавец или исполнитель, работающие по правилам и в рамах закона всегда найдут выход из любой спорной ситуации без особых волнений и нервотрепки.

    Но что делать, если на этом этапет досудебной защиты найти взаимопонимания не удалось. Придется искать правды выше. Главное, как уже отмечалось, направить обращение в нужную государственную организацию. А в какую? Для этого надо ориентироваться в полномочиях этих организаций.

    Полномочия государственных организаций, защищающих права потребителей

    Из опыта постоянного общения с потребителями можно заключить, что даже если они кое-как знают ни знание Закон а Украины «Про захист прав споживачів» , ни . Даже если могут правильн ая о и быстр ая о фиксация зафиксировать факт а нарушения потребительских прав , но даже . Даже если умеют понятн ая о и доказательн ая о формулировка сформулировать письменно го е обращени я е . Этого всего все же не недостаточн ы о . , Потребитле так как они в большинстве своем слабо ориентируются, в какой же из государственных органов нужно обратиться, чтобы с наибольшей эффективностью восстановить своих потребительские права.

    Как было ранее приведено, этих органов несколько. Важно еще раз их представить:

    • специально уполномоченный центральный орган исполнительной власти в сфере защиты прав потребителей и его территориальные органы;
    • Совет Министров Автономной Республики Крым;
    • местные государственные администрации;
    • органы и учреждения, осуществляющие государственный санитарно-эпидемиологический надзор;
    • другие органы исполнительной власти;
    • органы местного самоуправления в соответствии с законодательством.

    В какой же из органов обращаться? Может во все сразу?

    Ответить на поставленные вопросы можно легко, если узнать какие полномочия законодательство предоставляет каждому из этих органов и какие возлагает на них обязанности.

    Для этого рассмотрим полномочия каждого из этих государственных органов в отдельности. Уже ясно, что И и х важно знать для того, чтобы не обращаться в организации, функции которых не соответствуют сути обращения. Понятно, что не по адресу направленное обращение наверняка породит отписку , а в ы потеряете время. .

    Полномочия с пециально уполномоченного центрального органа исполнительной власти в сфере защиты прав потребителей и его территориальных органов

    Специально уполномоченный центральный орган исполнительной власти в сфере защиты прав потребителей и его территориальные органы – это главные действующие ограны в государственной защите прав потребителей в Украине. Их структура состоит из главного специально уполномоченного органа и областных депертаментов, а также департаментов в Киеве и Севастополе. Их полномочия установлены в статье 26 Закона Украины «Про захист прав споживачів»:

    Стаття 26.
    Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав та інтересів споживачів і його територіальних органів  

    Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:

      1. давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;
      2. перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів;
      3. відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України;
      4. проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію. У разі неможливості повернення продукції, яка була використана (одержана) під час контрольної перевірки, відшкодування затрат відноситься на результати діяльності суб'єктів господарювання. Порядок проведення таких перевірок визначається Кабінетом Міністрів України;
      5. одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції;
      6. припиняти відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб'єктами господарювання виявлених недоліків;
      7. забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції:
        • на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів;
        • на яку в нормативно-правових актах та нормативних документах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але яка не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);
        • ввезеної на територію України без документів, які підтверджують її належну якість;
        • на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув;
        • яка є фальсифікованою;
      8. приймати рішення про:
        • припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків;
        • тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), послуг, у тому числі ресторанного господарства, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків;
      9. опломбовувати у порядку, передбаченому законодавством, виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, а також несправні, з неправильними показаннями, з пошкодженим повірочним тавром або без нього, чи з таким, строк дії якого закінчився, засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, з подальшим повідомленням про це територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації;
      10. подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів;
      11. передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки злочину, органам дізнання чи досудового слідства;
      12. накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.
      13. накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.»

     

    Обращение потребителей в специализированные органы государственной исполнительной власти по делам защиты прав потребителей

    Теперь, если есть обоснованная уверенность в том, что права потребителя нарушены и, зная, какими широкими полномочиями неделен главный наш защитник – с пециально уполномоченный центральный орган исполнительной власти в сфере защиты прав потребителей и его территориальные органы, можно обращаться к ним с требовниями:

    • направить виновному предписание о прекращени нарушения прав потребителя;
    • проверить качество продукции, ее безопасность, а также соблюдение правил торговли и предоставления услиг;
    • отобрать образцы товаров, сырья, материалов, полуфабрикатов, комплектирующих изделий для проверки на месте или проведения независимой экспертизы в соответствующих лабораториях за счет государственного бюджета;
    • провести контрольные проверки правильности расчетов с потребителями за реализованную продукцию;
    • запретить реализовывать продукцию без документов и сертификатов соответствия, если они обязательны, а также, если срок годности не обозначен или продукция фальсифицирована;
    • принять решение о приостановлении реализации и производства продукции, которая не соответствует требованиям нормативно-правовых актов и нормативных документов;
    • принять решение о временной приостанке деятельности субъектов хозяйствования, которые систематически реализуют товары ненадлежащего качества, нарушают правила торговли и предоставлению услуг, условия сбережения и транспортирования товаров;
    • подать в суд иск о защите прав потребителей;
    • передать материалы проверок на действия лиц, содержащих признаки преступления, органам дознания или досудебного следствия;
    • наложить административное взыскание, а также взыскание, предусмотренное статьей 23 Закона Украины «Про захист прав споживачів».

    Полномочия местных государственных администраций

    Какие вопросы проблемы решают местные государственные администрации и какими полномочиями они могут наделяться , устанавлива ется ют стать ям и 13 и 14 Закона Украины «Про місцеві державні адміністрації»:

    Стаття 13.

    Питання, що вирішуються місцевими державними адміністраціями До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань:

    1. забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;
    2. соціально-економічного розвитку відповідних територій;
    3. бюджету, фінансів та обліку;
    4. управління майном, приватизації та підприємництва;
    5. промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку;
    6. науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх;
    7. використання землі, природних ресурсів , охорони довкілля;
    8. зовнішньоекономічної діяльності;
    9. оборонної роботи та мобілізаційної підготовки;
    10. соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.

    Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

    Стаття 14.

    Здійснення місцевими державними адміністраціями повноважень інших органів Місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження місцевого самоврядування, делеговані їм відповідними радами. Кабінет Міністрів України в межах, визначених законами України, може передавати місцевим державним адміністраціям окремі повноваження органів виконавчої влади вищого рівня.

    Передача місцевим державним адміністраціям повноважень інших органів супроводжується передачею їм відповідних фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень.

    Обращения потребителей в местные государственные администрации

    В настоящее время большинство органов местного самоуправления делегировали местным государственным администрациям полномочия исполнительной власти. Этими полномочиями охватываются практически все жизненно важные вопросы, в том числе потребительские. Поэтому, кроме защиты прав и законных интересов, потребители могут требовать от местных государственных администраций учета потребительских интересов:

    • при планировании социально-экономического развития соответствующих территорий;
    • при решении вопросов управления имуществом, приватизации, предпринимательства, строительства, транспорта и связи;
    • при использовании земли, природных ресурсов, охраны окружающей среды
    • при взаимоотношениях с организациями жилищно-комунального хозяйства и т.д.

    Полномочия органов и учреждений, осуществляющих государственный санитарно-эпидемиологический надзор

    Достаточно обширные полномочия органов и учреждений, осуществляющих государственный санитарно-епидемиологический надзор в Украине, а также их основные задания установлены статьями 39, 40, 41, 42 и 46 Закона Украины «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»:

    Стаття 39.
    Поняття та основні завдання державного санітарно-епідеміологічного нагляду

    Державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічно служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.

    сновними завданнями цієї діяльності є:

    • нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів;
    • нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення;
    • нагляд за дотриманням санітарного законодавства;
    • проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.

    Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян.

    Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються головним державним санітарним лікарем України.

    Стаття 40.
    Повноваження головного державного санітарного лікаря України

    Головний державний санітарний лікар України:

    1. затверджує державні санітарні норми, регламенти використання небезпечних факторів, гранично допустимі концентрації, максимальні межі залишків у харчових продуктах та орієнтовно безпечні рівні хімічних і біологічних чинників у предметах та виробах, у воді, повітрі, ґрунті, а також встановлює норми радіаційної безпеки та допустимі рівні впливу на Людину інших фізичних факторів;
    2. визначає вимоги щодо комплексу заходів санітарної охорони державних кордонів України, контролює і координує діяльність органів виконавчої влади, місцевого самоврядування з цих питань;
    3. вносить на затвердження відповідно до чинного законодавства проекти законодавчих актів з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;
    4. затверджує разом з центральним органом виконавчої влади в галузі економіки та центральним органом виконавчої влади з питань фінансів методики визначення ступенів ризику для здоров'я населення, що створюються небезпечними факторами;
    5. дає обов'язкові для розгляду висновки щодо проектів міждержавних, державних цільових і галузевих програм з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, профілактики захворювань та контролює їх виконання;
    6. видає розпорядчі документи щодо організації та здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні;
    7. визначає порядок ведення державного обліку інфекційних і професійних захворювань, отруєнь;
    8. погоджує основні напрями фундаментальних і прикладних досліджень у галузі гігієни та епідеміології;
    9. погоджує проекти норм проектування, стандартів і технічних умов, розміщення продуктивних сил та інші проекти, що можуть вплинути на здоров'я населення;
    10. погоджує норми навчально-трудового навантаження, режими навчання та виховання дітей і підлітків у навчально-виховних закладах;
    11. встановлює разом з центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці перелік робіт, для виконання яких є обов'язковими медичні огляди, а також порядок їх проведення;
    12. затверджує перелік інфекційних захворювань, за яких госпіталізація хворих є обов'язковою, а також перелік виробництв (професій), до роботи в яких не допускаються особи, які хворіють інфекційними хворобами, є носіями збудників інфекційних захворювань або яким не зроблено щеплення проти визначених інфекційних захворювань;
    13. застосовує передбачені законодавством заходи для припинення порушень санітарного законодавства;
    14. погоджує методи контролю і випробувань продукції щодо її безпеки для здоров'я і життя населення;
    15. погоджує інструкції (правила) використання продукції підвищеної небезпеки;
    16. погоджує перелік установ, організацій, закладів, яким надається право випробування продукції на відповідність вимогам безпеки для здоров'я;
    17. у разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях надзвичайного стану вносить до Кабінету Міністрів України обгрунтоване подання для прийняття рішення про встановлення карантину, в якому зазначаються: період і межі території його встановлення; перелік проведення необхідних профілактичних, протиепідемічних та інших заходів, які можуть бути проведені у зв'язку з введенням режиму надзвичайного стану і встановленням карантину, їх виконавці; вичерпно визначені тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб, додаткові обов'язки, що покладаються на них.

    Головний державний санітарний лікар України, крім повноважень, передбачених цією статтею, має також повноваження, передбачені статтею 41 цього Закону. Він може делегувати свої повноваження заступникам головного державного санітарного лікаря України повністю або частково.

    Стаття 41.
    Повноваження головних державних санітарних лікарів та інших посадових осіб, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд

    Головним державним санітарним лікарям Республіки Крим, областей, міст, районів та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям на транспорті та їх заступникам, а також головним державним санітарним лікарям об'єктів з особливим режимом роботи у межах відповідних територій (об'єктів) надаються повноваження:

    1. державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами санітарного законодавства;
    2. систематичного аналізу санітарної та епідемічної ситуації, показників здоров'я населення, окремих його груп;
    3. визначення факторів, що можуть шкідливо впливати на здоров'я населення, ступеня створюваного ними ризику для здоров'я населення регіону, території, об'єкта, окремих професійних групп тощо;
    4. контролю за проведенням санітарних і протиепідемічних заходів, виконанням програм профілактики захворювань, охорони здоров'я населення;
    5. погодження відведення земельних ділянок під забудову та інші види землекористування, місця водозаборів і скидання стічних вод, розташування промислових та інших об'єктів;
    6. винесення рішень про необхідність проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, визначення складу комісій для її здійснення і затвердження висновків;
    7. погодження регіональних і місцевих програм у галузі соціально-економічного розвитку;
    8. винесення рішень про відповідність вимогам санітарних норм об'єктів і споруд, що вводяться в експлуатацію;
    9. погодження видачі, а у передбачених законодавством випадках - надання дозволу на здійснення видів діяльності, передбачених цим Законом;
    10. безперешкодного входу на територію і у приміщення всіх об'єктів нагляду за службовим посвідченням і обов'язкових для виконання вказівок щодо усунення виявлених порушень санітарних норм, а також проведення необхідних лабораторних досліджень;
    11. безплатного отримання від юридичних осіб і громадян, у тому числі іноземних, які перебувають або ведуть діяльність на відповідній території України, матеріалів і відомостей, статистичних та інших даних, що характеризують санітарний та епідемічний стан об'єктів і здоров'я людей;
    12. безплатного відбору зразків сировини, продукції, матеріалів для державної санітарно-епідеміологічної експертизи;
    13. визначення необхідності профілактичних щеплень та інших заходів профілактики у разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень;
    14. розслідування причин і умов виникнення професійних чи групових інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій і подання матеріалів з цих питань компетентним органам для притягнення винних до відповідальності;
    15. застосовування передбачених цим Законом заходів для припинення порушення санітарного законодавства.

    Такі ж повноваження в межах підпорядкованих територій, об'єктів, частин та підрозділів надаються головним державним санітарним лікарям центрального органу виконавчої влади з питань оборони, центрального органу виконавчої влади з питань внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам.

    ншим посадовим особам органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи, помічники лікарів) надаються повноваження, передбачені пунктами "а", "б", "в", "г", "и", "і", "ї", "к" (в частині розслідування групових інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій) та "л" частини першої цієї статті.

    Головний державний санітарний лікар адміністративної території координує діяльність всіх розташованих на ній установ, закладів та підрозділів державної санітарно-епідеміологічної служби незалежно від їх підпорядкування.

    Стаття 42.
    Заходи щодо припинення порушення санітарного законодавства

    Гловні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства:

    1. обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм;
    2. обмеження, тимчасова заборона або припинення будівництва, реконструкції та розширення об'єктів за проектами, що не мають позитивного висновку за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи, та у разі відступу від затвердженого проекту;
    3. тимчасова заборона виробництва, заборона використання та реалізації хімічних речовин, технологічного устаткування, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випромінювань в разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров'я людей;
    4. обмеження, зупинення або заборона викидів (скидів) забруднюючих речовин за умови порушення санітарних норм;
    5. зупинення або припинення інвестиційної діяльності у випадках, встановлених законодавством;
    6. внесення власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб, зазначених у абзаці шостому частини першої статті 7 цього Закону;
    7. вилучення з реалізації (конфіскація) небезпечних для здоров'я хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів у порядку, що встановлюється законодавством;
    8. заборона виробництва або обігу, а також вилучення з обігу харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, а також допоміжних засобів та матеріалів для виробництва та обігу харчових продуктів на підставах та у порядку, що встановлені законами України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію,знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції"

    Іншим посадовим особам органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби надаються повноваження застосовувати заходи для припинення порушення санітарних норм, передбачені пунктом "а" (в частині обмеження, тимчасової заборони діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм), пунктами "в", "г", "е" та "є" цієї статті.

    На вимогу посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби виконання заходів для припинення порушень санітарного законодавства у необхідних випадках здійснюється із залученням працівників органів внутрішніх справ.»

    Стаття 46.
    Адміністративна відповідальність та фінансові санкції за порушення санітарного законодавства

    За порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічноїслужби на осіб, винних у вчиненні таких правопорушень, може бути накладено штраф у таких розмірах:

    • на посадових осіб - від одного до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
    • на громадян - від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    До підприємств, підприємців, установ, організацій, які порушили санітарне законодавство, застосовуються такі фінансові санкції:

    1. за передачу замовникові або у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, що не відповідає вимогам санітарних норм, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості розробки;
    2. за реалізацію продукції, забороненої до випуску і реалізації посадовими особами органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, підприємство, підприємець, установа, організація сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції;
    3. за випуск, реалізацію продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, санітарних норм є небезпечною для життя і здоров'я людей, підприємство, підприємець, установа, організація сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції;
    4. за реалізацію на території України імпортної продукції, яка не відповідає вимогам стандартів щодо безпеки для життя і здоров'я людей, санітарних норм, що діють в Україні, підприємство, підприємець, установа, організація сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції;
    5. за ухилення від пред'явлення посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби продукції, яка підлягає контролю, підприємство, підприємець, установа, організація сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості продукції, що випущена змоменту ухилення;
    6. за порушення вимог щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, встановлених частинами другою, третьою та четвертою статті 24 цього Закону, підприємство, установа, організація, громадянин - суб'єкт господарської діяльності сплачує штраф у розмірі від п'ятдесяти до чотирьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    У разі, коли підприємство, установа, організація або громадянин - суб'єкт господарської діяльності не припинили порушення після застосування фінансової санкції, вони сплачують штраф у розмірі ста відсотків вартості реалізованої продукції, виконаних робіт, наданих послуг.

    Вартість зазначених у частині другій цієї статті документації та продукції обчислюється за цінами їх реалізації.»

    Обращения потребителей в органы и учреждения, осуществляющие государственный санитарно-эпидемиологический надзор

    После того, как знакомство с широкими полномочиями органов, осуществляющих государственный санитарно-эпидемиологический надзор закончено, становится ясно, что от главного санитарного врача Украины можно потребовать законных действий по прекращению нарушений санитарного законодательства, а от органов, осуществляющих санитарно-эпидемиологический надзор можно требовать:

    • установления факторов, которые могут оказывать вредное воздействие на здоровье;
    • учета прав и безопасности потребителей при согласовании землеотводов под строительство, мест водозаборов и сброса сточных вод, розмещение промышленных и других объектов;
    • вынесения решений о необходимости проведения государственной санитарно-эпидемиологической экспертизы и бесплатного отбора образцов сырья, продукции, материалов для ее проведения;
    • вынесения решений о соответствии требованиям санитарных норм, вводимых в эксплуатацию объектов и сооружений;
    • ограничения, временного запрещения или прекращения деятельности предприятий и учреждений в случае несоответствия их требованиям санитарных норм;
    • ограничения, временного запрещения или прекращения строительства, реконструкции и расширения объектов, не имеющих положительного решения государственной санитарно-эпидемиологической экспертизы и в случае отступления от утвержденного проекта;
    • временного запрещения производства, запрета использования химических веществ, товаров народного потребления в случае отсутствия их гигиенической регламентации и государственной регистрации, а также, если их признано вредными для здоровья;
    • ограничения, остановки или запрещения выбросов (сбросов) загрязняющих веществ, если нарушаются санитарные нормы;
    • снятия с реализации (конфискации) опасных для здоровья веществ и материалов;
    • запрета производства, а также изъятия продовольственных продуктов, пищевыхдобавок, ароматизаторов и т.п. на основании и в порядке установленном Законами Украины "Про безпечність та якість харчових продуктів" та "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції"
    • применения предусмотренных законом действий для прекращения нарушений санитарного законодательства, в том числе с привлечением милиции;
    • наложения административной ответственности и финансовых санкций за нарушение санитарного законодательства.

     

    Полномочия исполнительных органов местного самоуправления в сфере защиты прав потребителей

    Эти полномочия установлены статьей 28 Закона Украины «Про захист прав споживачів»

    Стаття 28.
    Повноваження органів місцевого самоврядування щодо захисту прав споживачів

    1. Органи місцевого самоврядування з метою захисту прав споживачів мають право створювати при їх виконавчих органах структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів, які вправі :
      1. розглядати звернення споживачів, консультувати їх з питань захисту прав споживачів;
      2. аналізувати договори, що укладаються продавцями (виконавцями, виробниками) із споживачами, з метою виявлення умов, які обмежують права споживачів;
      3. у разі виявлення продукції неналежної якості, фальсифікованої, небезпечної для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища терміново повідомляти про це відповідні територіальні органи у справах захисту прав споживачів, інші органи, що здійснюють контроль і нагляд за якістю і безпекою продукції;
      4. у разі виявлення фактів реалізації продукції, яка не супроводжується необхідною, доступною, достовірною, своєчасною інформацією та відповідними документами, або продукції з простроченим строком придатності - тимчасово зупиняти реалізацію продукції до пред'явлення інформації, супровідних документів або припиняти її реалізацію;
      5. готувати подання до органу, який видав дозвіл на провадження відповідного виду діяльності, для вирішення питання про тимчасове зупинення його дії чи про дострокове анулювання у разі систематичного порушення прав споживачів;
      6. подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів.

     

    Не каждый орган местного самоуправления может себе позволить выделить хотя бы одну ставку юриста для защиты прав потребителей. Поэтому на районном уровне надеятся на судебную защиту со стороны структурних подразделений исполнительных органов местны советов слишком оптимистично. Другое дело органы местного самоуправления в крупных городах. В Киеве, например, в составе Главного Киевского городского управления по делам защиты прав потребителей имеется целый юридический отдел. И в недавно принятой Киевсоветом программе розвития защиты прав потребителей планируется значительно расширить штат этого юридического отдела.

    Обращение потребителей в исполнительные органы местного самоуправления за защитой потребительских прав

    Исполнительным органом местного самоуправления может быть управление по делам защиты прав потребителей, отдел по делам защиты прав потребителей или сектор с аналогичным названием, на худой конец, сотрудник отдела торговли, которому в соответствии с его должностными обязанностями положено рассматривать вопросы, связанные с защитой прав потребителей.

    Если потребитель не в состоянии сформулировать и грамотно составить заявление, ему помогут чиновники. Часто такие заявления пишутся с помощью специалистов непосредственно во время приема граждан.

    Обращение в исполнительные органы местного самоуправления должно быть коротко и ясно: нарушено право такое-то, прошу сделать то-то, к заявлению прилагаю копии доказательств нарушения потребительских прав.

    Как правило, чиновники структурных подразделений по вопросам защиты прав потребителей консультируют потребителей и помогают защитить им свои права. Туго дело с подготовкой исковых заявлений в суд.

    Однако, как минимум, к ним можно на законных основаниях обращаться с просьбами или требованиями:

    • о рассмотрении обращений связанных с защитой прав потребителей;
    • о предоставлении консультации по вопросам защиты прав потребителей;
    • об анализе договоров, которые составляются продавцами (исполнителями, производителями) с потребителями, с целью выявления условий, ограничивающих права потребителей;
    • о немедленном информировании соответствующих территориальных органов по делам защиты прав потребителей, других органов, осуществляющих контроль и надзор за качеством и безопасностью продукции о выявленной потребителями продукции ненадлежащего качества, фальсифицированной, опасной для жизни, здоровья, имущества потребителей и окружающей среды;
    • о приостановке или временной приостановке реализации продукции с просроченным сроком годности или продукции, которая реализуется без необходимой, доступной, достоверной, своевременной информации и без соответствующих документов;
    • о подготовке ходатайства к органу, выдавшему разрешение на проведение соответствующего вида деятельности, о досрочном аннулировании или временной приостановке его действия в случае систематических нарушений прав потребителей.

    Заслуживает особого внимания тот факт, что никому из других исполнительных органов, кроме исполнительного органа местного самоуправления, закон не предоставляет непосредственно права анализировать договоры, заключаемые продавцами (исполнителями, производителями) с потребителями, с целью выявления условий, ограничивающих права потребителей.

    Обращение потребителей в другие органы исполнительной власти по делам защиты прав потребителей

    Закон Украины «Про захист прав споживачів» не расшифровывает в какие же другие органы исполнительной власти мажет потребитель обратиться по делам защиты своихправ. В нем лишь сказано:

    Інші органи виконавчої влади здійснюють державний захист прав споживачів у межах своєї компетенції, визначеної законодавством.

    Это вынуждает заняться самим этой расшифровкой.

    К таким органам, которые, в силу выполнения ими своих основных целей и задач, так или иначе защищают права потребителей, можно отнести милицию, прокуратуру, а также другие специальные органы исполнительной власти в области здравоохранения, таможенного контроля, ветеринарного надзора, охраны окружающей природной среды и др.

    Государственные органы ветеринарной медицины Закон Украины «Про ветеринарну медицину» предоставляет довольно серьезные полномочия государственным органам ветеринарной медицины. И не мение обширные, чем имеют органы санитарно-эпидемиологического надзора. Причем чать полномочий зекреплена даже непосредственно за Кабинетом Министров Украины и за центральным органом исполнительной власти в сфере аграрной политики. Потребители могут взять себе на заметку хотя бы такие:

    Стаття 3.
    Основні завдання держави в галузі ветеринарної медицини

    Основними завданнями держави в галузі ветеринарної медицини є:

    • зменшення або усунення ризиків виникнення зоонозів та захворювання населення;
    • охорона території України від проникнення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон;
    • захист тварин та населення від збудників та хвороб тварин шляхом здійснення профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів;
    • здійснення заходів унеможливлення перенесення хвороб тварин через товари, засоби догляду за тваринами і супутні об'єкти;
    • встановлення ефективних та дієвих засобів виявлення, локалізації, контролю і за можливості - ліквідації ендемічних хвороб тварин та ліквідації екзотичних хвороб тварин, занесених на територію України.

     

    Стаття 6.
    Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики в галузі ветеринарної медицини

    Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики:

    забезпечує проведення державної політики в галузі ветеринарної медицини, здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду за безпечністю продуктів тваринного походження;

    Стаття 76.
    Реєстрація кормових добавок, преміксів та готових кормів

    • Забороняється реєстрація (перереєстрація) кормових добавок, преміксів та готових кормів, які:
      • представлені в такий спосіб, що може вводити в оману користувачів/ споживачів ;
      • завдають шкоди споживачеві шляхом погіршення характерних особливостей продуктів тваринного походження або справляють на споживача помилкове враження щодо характерних особливостей продуктів тваринного походження.

    Учреждения охраны здоровья Верховна Рада Украины каждый год вносит дополнения или измененитя в Закон Украины «Основи законодавства України про охорону здоров'я»., но тем ни менее, потребители могут воспользоваться массой положений из этого закона. В данной работе не стоит задача подробного их освещения. Для того, чтобы заинтересовать потребителей ознакомится с ним подробнее, представляем выборочно несколько статей:

    Стаття 14.
    Реалізація державної політики охорони здоров'я

    Реалізація державної політики охорони здоров'я покладається на органи державної виконавчої влади.

    Особисту відповідальність за неї несе Президент України.

    Стаття 34.
    Лікуючий лікар

    Лікуючий лікар може обиратися безпосередньо пацієнтом або призначатися керівником закладу охорони здоров'я чи його підрозділу. Обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.»

    Стаття 39.
    Обов'язок надання медичної інформації:

    У разі смерті пацієнта члени його сім'ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті та ознайомитися з висновками щодо причин смерті…

    Природоохранные органы

    В Законе Украины «Про захист прав споживачів» довольно часто вопросы защиты прав потребителей связываются с охраной окружающей их природной среды. Поэтому можно при случае воспользоваться полномочиями и природоохранных органов. Эти полномочия установлены в Законе Украины «Про охорону навколишнього природного середовища». Вот некоторыеи из основных принципов государственной охраны окружающей природной среды:

    Стаття 3.
    Основні принципи охорони навколишнього природного середовища

    Основними принципами охорони навколишнього природного середовища є:

    • пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;
    • гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;

     

    Закон устанавливает обширные полномочия и для общественных природоохранных организаций. Поэтому п отребители могут активно взаимодействовать с общественными природоохранными организациями по своим потребительским вопросам.

    Стаття 21.
    Повноваження громадських об'єднань у галузі охорони навколишнього природного середовища

    Громадські природоохоронні об'єднання мають право:

    • брати участь у розробці планів, програм, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, розробляти і пропагувати свої екологічні програми;
    • проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення;
    • вільного доступу до екологічної інформації;
    • виступати з ініціативою проведення республіканського і місцевих референдумів з питань, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, використанням природних ресурсів та забезпеченням екологічної безпеки;
    • вносити до відповідних органів пропозиції про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

     

     

    Милиция

    К сотрудникам милиции потребители могут обращаться, например, с требованием использовать следующие полномочия, предоставленные им Законом Украины «Про міліцію» :

    19) вносити відповідним державним органам, громадським об'єднанням або службовим особам, підприємствам, установам, організаціям обов'язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

    23) вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку;

    26) забезпечувати в межах своїх повноважень виконання та контроль рішень сільських, селищних, міських рад із питань охорони громадського порядку, торгівлі, утримання тварин у домашніх умовах, додержання тиші в громадських місцях тощо, а також контролювати утримання в належній чистоті територій дворів і прибудинкових територій у містах та інших населених пунктах;».

    Прокуратура

    К сотрудникам прокурату ры также можно обращаться о выполнениями предоставленных им полномочий , потому, что в Закон е Украины «Про прокуратуру» утверждается, что они :

    3) захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак;

    4) вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення;

    Антимонопольный комитет Украины

    Еще и совсем недавно Антимонопольный комитет Украины был записан в Законе Украины «Про захист прав споживачів» среди основных защитников прав потребителей. Сейчас его деятельность полностью посвящена обеспечению государственной защиты конкуренции в предпринимательской деятельности и в сфере государственных закупок.

    Однако, как можно увидеть из Закона Украины «Про Антимонопольний комітет України» для потребителей кое-какие возможности все же остались, например:

    Стаття 3.
    Завдання Антимонопольного комітету України

    Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

    1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів , запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.»

     

    Стаття 4.
    Основні принципи діяльності Антимонопольного комітету України

    Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах:

    • законності;
    • гласності;
    • захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

     

    Органы таможенного контроля

    Закон Украины «Про митну справу в Україні» также предоставляет возможность в некоторых случаях воспользоваться полномочиями таможенных органов:  

    Стаття 6.
    Компетенція митних органів України

    Законодавством України встановлюється компетенція митних органів України щодо виконання таких функцій:

    є) здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку з участю Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України;

    ж) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та товаро- і пасажиропотоку через митний кордон України;

    з) боротьби з контрабандою та іншими порушеннями митних правил…

    И таким же образом надо действовать, если проблема может быть решена в любом другом органе исполнительной власти.

    Главное – придерживаться схемы: сначала узнать полномочия конкретного исполнительного органа, а затем обращаться с требованием о выполнении соответствующего полномочия.

    Обязанности и ответственность служебных лиц органов исполнительной власти, осуществляющих защиту прав потребителей, а также рассмотрение жалоб на действия таких лиц.

    Потребители должны знать, что чиновникам, защищающим права потребителей, как государственным служащим, кроме гарантий и льгот, вменяется также в обязанность строго соблюдать требования законодательства Украины.

    Статьи 29 и 30 Закона Украины «Про захист прав споживачів» устанавливает обязанность и ответственность ответственность служебных лиц, осуществляющих защиту прав потребителей, а также рассмотрение жалоб на действия таких лиц:

    Стаття 29.
    Обов'язки і відповідальність службових осіб органів виконавчої влади, які здійснюють захист прав споживачів

    Службові особи органів виконавчої влади, які здійснюють захист прав споживачів, зобов'язані суворо додержуватися вимог законодавства. За невиконання або неналежне виконання обов'язків службові особи притягаються до відповідальності згідно із законодавством.

    Стаття 30.
    Розгляд скарг на рішення органів виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів, їх службових осіб, а також на дії таких осіб

    1. Скарги на рішення органів виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів, їх службових осіб, а також на дії таких осіб розглядаються в порядку, визначеному законодавством.
    2. Подання скарги не зупиняє виконання рішення органу виконавчої влади, що здійснює захист прав споживачів, його службових осіб, а також дій таких осіб.»

     

    В случае невыполнения или недобросовестного выполнения служебных обязанностей государственные служащие могут быть привлечены к ответственности, в соответствии со статьями 55, 170, 364-370 «Кримінального Кодекс а України», статьей 212-3 «Кодекса України про адміністративні правопорушення» , ст. 2, 7, 8, 13 Закона Украины «Про корупцію», ст. 14, 17, 22, 38 Закона Украины «Про державну службу» и т.д.

    Контроль и право вынесения штрафных санкций.

    За те или иные нарушения прав потребителей, пострадавшие, зачастую, жаждут восстановления справедливости в виде наказания виновных и, желательно, в виде денежного штрафа. Хотя Ничего, что эти деньги идут в государственный бюджет , а . Ничего, что самим пострадавшим при этом не будет ни возмещен понесенный материальный ущерб, ни компенсирован моральный вред. Лишь бы виновный был наказан, лишь бы он материально и морально пострадал, лишь бы справедливость таким образом, в их понимании, восторжествовала.

    Однако «Кодекс України про адміністративні право порушення» распределяет полномочия рассмотрения нарушений в области защиты прав потребителей на разные органы государственной исполнительной власти и в зависимости от сфер деятельности. Так сказать, «каждой сестре по серьге». Например:

    • в сфере торговли, общественного питания и услуг – контролировать и, естественно, налагать штраф ы оват могут специально уполномоченный центральный орган исполнительной власти в сфере защиты прав потребителей и его территориальные органы;
    • в сфере стандартизации, качества продукции, метрологии и сертификации – специально уполномоченный центральный орган исполнительной власти в сфере стандартизации, метрологии и сертификации;
    • при незаконном отпуске или приобретении бензина или других горюче-смазочных материалов – органы внутренних дел;
    • в сфере реализации драгоценных металлов и драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования и полудрагоценных камней – органы пробирного контроля;
    • в сфере реализации и использования лекарственных средств – специальные органы контроля качества лекарственных средств;
    • в сфере формирования и применения цен и тарифов – органы контроля цен,
    • и т.д.

    Снова остановим внимание потребителей на том, что для того, чтобы успешно общаться с чиновниками государственных исполнительных органов, надо знать какой же орган имеет нужные полномочия, чтобы туда и отправить обращение, чтобы не было отписок и проволочек.

    Хотите обратиться по вопросам защиты прав потребителей в какую-либо государственную организацию – ознакомтесь сначала с полномочиями ее чиновников.

    А где лучше всего получить необходимую информацию? В общественных организациях, защищающих права потребителей. Там вас ознакомят и с правами общественных организаций, и с вашими правами, и полномочиями исполнительных государственных органов.

    Права общественных организаций потребителей (объединений потребителей)

    Закон Украины «Про захист прав споживачів» гласит следующее:  

    1. З метою захисту своїх законних прав та інтересів споживачі мають право об'єднуватися у громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
    2. Об'єднання споживачів є громадськими організаціями, що провадять свою діяльність відповідно до Закону України "Про об'єднання громадян".
    3. Держава підтримує діяльність об'єднань споживачів.

     

    Звучит красиво. На самом же деле пока государство не замечено ни в поддержке, ни в помощи низовым организациям, защищающим права потребителей. Практически все районные и областные общественные организации держатся на энтузиазме, на желании помочь простым людям добиться справедливости хотя бы в том, чтобы восстановить установленные украинским законодательством права потребителей, желании научить их это сделать юридически грамотно. Ведь сам по себе Закон Украины «Про захист прав споживачів», несмотря на неоднократные попытки промышленного лобби Верховной Рады его искаверкать, предоставляет потребителям очень хорошие возможности для защиты своих потребительских прав. Законодатели сохранили за общественными организациями довольно широкие права. И каждая общественная организация по мере возможности ими пользуется на благо потребителей.  

    Стаття 25.
    Права громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів)

    Об'єднання споживачів мають право:

    1. вивчати споживчі властивості продукції, попит на неї, проводити опитування населення для виявлення громадської думки про якість товарів, що випускаються і реалізуються, та ціни на них;
    2. проводити самостійно або звертатися до уповноважених державних органів щодо проведення експертизи та випробування продукції ;
    3. одержувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань ;
    4. сприяти відповідним державним органам у здійсненні контролю за якістю продукції та обслуговування;
    5. надавати юридичну і консультаційну допомогу споживачам згідно із законодавством ;
    6. вносити пропозиції щодо розроблення нормативних документів, які встановлюють вимоги до якості продукції;
    7. представляти і захищати інтереси споживачів в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування згідно із законодавством ;
    8. вносити органам виконавчої влади і суб'єктам господарювання пропозиції про заходи щодо підвищення якості продукції, про тимчасове зупинення випуску та реалізації продукції, яка не відповідає встановленим вимогам щодо якості, про припинення виробництва, вилучення з реалізації продукції, що становлять небезпеку для життя, здоров'я та майна громадян або завдають шкоди навколишньому природному середовищу, фальсифіковану та дефектну продукцію, а також про коригування цін, встановлених з порушенням законодавства;
    9. звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій . При задоволенні такого позову суд зобов'язує порушника довести рішення суду у встановлений ним строк через засоби масової інформації або іншим способом до відома споживачів. Рішення суду, що набрало законної сили, про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів є обов'язковим для суду, що розглядає позов споживача щодо цивільно-правових наслідків їх дій з питань, чи мали місце ці дії і чи були здійснені вони цими особами;
    10. відповідно до законодавства захищати у суді права споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів);
    11. звертатися до правоохоронних органів та органів виконавчої влади про притягнення до відповідальності осіб, винних у випуску та реалізації продукції неналежної якості ;
    12. інформувати громадськість про права споживачів ; ]
    13. сприяти розвитку міжнародного співробітництва у сфері захисту прав та інтересів споживачів.

     

    Взаимодействие потребителей с общественными организациями, защищающими права потребителей

    Особых проблем при общении с общественными организациями, защищающими права потребителей, не возникает. Вас всегда бесплатно проконсультируют, подскажут, как поступить в том или ином случае, ознакомят с соответствующими статьями закона, помогут правильно написать заявление, предоставят телефоны и адреса государственных органов по делам защиты прав потребителей.

    Более того, граждане, желающие принимать активное участие в потребительском движении, могут быть приняты в члены общества защиты прав потребителей и, после приобретения соответствующих навыков, смогут сами оказывать компетентную помощь другим.

    По аналогии с обращениями потребителей в государственные органы, описанные в предыдущих разделах, можно теперь легко разобраться, по каким вопросам можно успешно обращаться в общественные организации. Их права, наиболее разработанные и успешно реализуемые, выделены жирным курсивом .

    Однако надо принять во внимание тот факт, что у общественных организаций в настоящее время нет ни права проводить проверки, ни права составлять акты, удостоверяющие нарушения прав потребителей. Законодатели отобрали эти права у общественных организаций еще в 1993 году, черех два года, после того, как дали.

    На общественные организации можно вполне рассчитывать в случае необходимости добротной консультационной помощи и предварительной подготовки перед обращением в государственные органы, в том числе и по сложным делам.

    На данном этапе развития и становления украинского государства самым главным правом и обязанностью общественных организаций все еще остается информирование граждан о правах потребителей.

    Ежедневные обращения потребителей, к сожалению, подтверждают, что это право не скоро станет второстепенным.

    Однако неустанная и ежедневная работа в этом направлении непременно должна возбудить стремление потребителей к познанию всего украинского законодательства и повысить общий уровень юриди че ской образованности градан Украины.

    Полномочия депутатов и постоянных депутатских комиссий местных органов самоуправления

    Полномочия депутатов и постоянных депутатских комиссий установлены статьями 47 и 49 Закона Украины «Про місцеве самоврядування». Некоторые из этих полномочий могут пригодиться потребителям для досудебной защиты своих прав.  

    « 6. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. 7. Депутат має право звернутися із запитом до керівників ради та її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих або зареєстрованих на відповідній території, а депутат міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації з питань, віднесених до відання ради. 8. Орган або посадова особа, до яких звернено запит, зобов'язані дати усну чи письмову відповідь на запит на сесії ради у строки і в порядку, встановлені радою відповідно до закону. За результатами розгляду запиту рада приймає рішення. 9. Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесії ради, або передані в письмовій формі головуючому на сесії, розглядаються радою чи за її дорученням постійними комісіями ради або надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним їй органам та посадовим особам, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про вжиті заходи повідомити депутатові та раді. 10. Депутат має право знайомитися з будь-якими офіційними документами, які зберігаються у відповідних органах місцевого самоврядування, та робити виписки, копіювання цих документів.»

     

    Как правило, каждый из депутатов работает в одной из постоянных комиссий местного совета. Это дает потребителям возможность использовать не только полномочия собственно депутата, но и полномочия постоянной комиссии местного совета в которой он работает. Закон «Про місцеве самоврядування» устанавливает общие полномочия постоянных комиссий местных советов:

    Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

    Постійні комісії за дорученням ради, голови, заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради органів, а також з питань, віднесених до відання ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд ради або виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради; здійснюють контроль за виконанням рішень ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.

    Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи.

    За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації.

    Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

    Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою.

     

    В таких Положениях, кроме полномочий, которые являются общими для всех комиссий, дополнительно устанавливаются функции каждой конкретной комиссии по ее направлению деятельности.

    Например в Дарницком районе Киева одна из постоянных депутатских комиссий взяла на себя, кроме других полномочий, полномочия рассмотрения жалоб и предложений относительно сферы торговли, общественного питания, предоставления бытовых услуг, а также содействия работе государственных органов и общественных организаций в обеспечении защиты прав потребителей.

    В Днепровском районе среди обширных полномочий постоянной комиссии по вопросам регуляторной политики, торговли, рынков, бытового обслуживания и защиты прав потребителей, есть и такие как : обеспечение контроля совместно с исполнительным органом Совета (госадминистрации) по вопросам потребительской политики относительно предупреждения поступления на рынок вредных для здоровья людей некачественных товаров, работ и услуг, а также предоставление предложений для утверждения на районном Совете касательно выделения из государственного (городского) бюджета средств в видет дотаций, субвенций на развитие защиты прав потребителей.

    Ниже приведены выписки из Положений о постоянных депутатских комиссиях Святошинского и Соломенского районных в городе Киеве советов.

     

    Святошинский:

    «9. До функції постійної комісії з питань споживчого ринку та захисту прав споживачів належить:

    9.1. Вивчення і підготовка інформації про стан споживчого ринку, сфери послуг в районі, розробка проектів рішень Ради про їх впорядкування та розвиток.

    9.2. Вивчення і підтримка діяльності фізичних та юридичних осіб усіх форм власності, які діють у сфері торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування, споживчих товариств, організацій та установ з питань захисту прав споживачів, що діють в районі.

    9.3. Аналіз договорів, що укладаються продавцями, виконавцями, виробниками із споживачами, з метою виявлення умов, які обмежують права споживачів.

    9.4. Заслуховувати керівників підприємств, їх філій або відділень, а також фізичних осіб, які працюють у сфері громадськогохарчування і побутового обслуговування населення з питань порушень Закону України «Про захист прав споживачів» та чинних нормативних документів.

    9.5. Направлення звернень до замовників послуг, орендодавців про розірвання договорів про надання послуг та договорів оренди з суб'єктами підприємницької діяльності, які систематично порушують Закон України «Про захист прав споживачів».

     

    Соломенский:

    «2.2.7. Постійна комісія з питань регуляторної політики, розвитку підприємництва,споживчого ринку та захисту прав споживачів

    12. Надає пропозиції Соломянській районній в м. Києві раді, виконавчому органу… (державній адміністрації) стосовно доцільності приватизації… підприємств торгівлі, харчової та переробної промисловості, побутового обслуговування.

    14. Розглядає та погоджує пропозиції стосовно доцільності місця розташування на території району або реконструкції діючих та новозбудованих підприємств підприємств торгівлі, харчової та переробної промисловості, ресторанного господарства, побутового обслуговування, ринків, застосування на цих підприємствах відповідних технологій та профілю діяльності.»

    Приведенных выше полномочий, которые взяли на себя постоянные комиссии Советов, вполне достаточно для того, чтобы существенно поддерживать развитие потребительского движения. И уж тем более достаточно таких полномочий для помощи потребителям в защите их прав.

     

    Вопрос о распределении функций и полномочий постоянных депутатских комиссий, и утверждение Положений об этих комиссиях депутаты рассматривают н а одном из первых своих заседаний после очередных (или внеочередных) выборов.

    Ниже, как пример, приведены перечени действующих постоянных комиссий районных в городе Киеве советов.

     

    В Голосеевском районе:

    1. З питань депутатської діяльності та етики, забезпечення законності та

    правопорядку.

    2. З питань планування, бюджету та інвестицій.

    3. З питань розвитку самоврядування, інформаційної політики та взаємодії

    з об'єднаннями громадян.

    4. З питань житлово-комунального хозяйства та благоустрою району.

    5. З питань торгівлі, громадського харчування та побутового

    обслуговування.

    6. З питань соціального захисту населення, охорони здоро'я та екології.

    7. З питань сім'ї, молоді, освіти, науки, культури та спорту.

    8. З питань ефективного використання комунальної власності та оренди.

    9. З питань відчуження та приватизації майна.

    10. З питань землекористування, розвитку території та будівництва.

     

    В Дарницком районе:

    1.1. Постійна комісія з питань самоврядування, інформаційної політики

    та зв'язків з громадськими об'єднаннями;

    1.2. Постійна комісія з питань сім'ї, молоді, фізичної культурита спорту;

    1.3. Постійна комісія з питань питань освіти та культури;

    1.4. Постійна комісія з питань охорони здоров'я та соціального захисту;

    1.5. Постійна комісія з питань депутатської діяльності та етики, забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;

    1.6. Постійна комісія з питань охорони навколишнього середовища та надзвичайних ситуацій;

    1.7. Постійна комісія з питань бюджету, фінансів та соціально-економічного розвитку;

    1.8. Постійна комісія з питань промисловості, підприємництва, транспорту і зв'язку;

    1.9. Постійна комісія з питань торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення та захисту прав споживачів;

    1.10. Постійна комісія з питань будівництва та залучення інвестицій;

    1.11. Постійна комісія з питань регулювання земельних відносин;

    1.12. Постійна комісія з питань житлово-комунального господарства та благоустрою;

    1.13. Постійна комісія з питань управління комунальною власністю.

     

    В Деснянском районе утверждены полномочия постоянных комиссий:

    • «мандатної, з питань законності, депутатської діяльності та етики;
    • з пита нь правопорядку,охорони прав громадян та боротьби зі злочинністю;
    • з питань соціально-економічного та культурного розвитку району, бюджету, фінансів, планування та обліку;
    • з питань будівництва, землекористування, екології та охорони навколишнього середовища;
    • з питень приватизації та управління комунальною власністю;
    • з питань духовності, освіти, культури, сім'ї та молоді, фізкультури та спорту;
    • з питань охорони здоров'я;
    • з питань промисловості, підприємництва та інвестицій;
    • з питань соціального захисту населення, торгівлі, побутового обслуговування та захисту прав споживачів;
    • з питань місцевого самоврядування, по зв'язках з політичними партіями і громадськими об'єднаннями та ЗМІ;
    • з питань житлово-комунального господарства;
    • з питань транспорту, зв'язку та інформації.

     

    В Днипровском районе:

    1. Постійна комісія з питань бюджету та фінансів;
    2. Постійна комісія з питань соціального розвитку та інвестицій;
    3. Постійна комісія з питань власності та використання майна;
    4. Постійна комісія з питань житлово-комунального господарства, архітектури, будівництва та землекористування;
    5. Постійна комісія з питань промисловості, транспотру, звязку, підприємництва та екології;
    6. Постійна комісія з питань регуляторної політики, торгівлі, ринків, побутового обслуговування та захисту прав споживачів;
    7. Постійна комісія мандатна, з питань регламенту, депутатської етики, законності та правопорядку;
    8. Постійна комісія з питань самоврядування та співпраці з громадськими організаціями;
    9. Постійна комісія з питань сім'ї, молодіжної політики, освіти, культури та спорту;
    10. Постійна комісія з питань соціального захисту та охорони здоров'я.

     

    В Оболонском районе утверждены постоянные комиссии :

    1. З питань депутатської діяльності, законності, правопотрядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян
    2. З питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів
    3. З питань промисловості, транспотру, зв'язку та оборонної роботи
    4. З питань містобудування та регулювання земельних відносин
    5. З питань охорони здоров'я, екології, фізичної культури та спорту
    6. З питань освіти, культури і духовності
    7. З питань розвитку підприємництва, побутового обслуговування, торгівлі, споживчого ринку та захисту прав споживачів
    8. З питань житлово-комунального господарства та комунальної власності
    9. З питань соціального захисту населення

    В Печерском районе депутаты решили создать такие постоянные комиссии :

    «1. З питань депутатської діяльності, законності та захисту прав громадян.

    2. З гуманітарних питань та самоврядування.

    3. З питань житлово-комунального господарства, будівництва,

    землекористування та охорони навколишнього середовища.

    4. З питань соціального захисту та охорони здоров'я.

    5. З питань планування, бюджету, соціально-економічного розвитку, приватизації та підприємництва.»

     

    В Подольском районе:

    1. постійна комісія мандатна, з питань регламенту, депутатської етики, прав людини та законності;
    2. постійна комісія з питань комунального майна, житлово-комунального господарства, благоустрою, транспорту та зв'язку;
    3. постійна комісія з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення;
    4. постійна комісія з питань планування, бюджету, фінансів, промисловості, оподаткування та інвестицій;
    5. постійна комісія з питань архітектури, будівництва, реконструкції, дизайну та землекористування;
    6. постійна комісія з питань з гуманітарних питань, культурно-освітніх проблем та молодіжної політики;
    7. постійна комісія з питань торгівлі, споживчого ринку, розвитку субєктів малого підприємництва та охорони природнього навколишнього середовища.

     

    В Святошинском районе:

    1.1. Постійна мандатна комісія з прав людини, гласності, депутатської етики, законності, правопорядку та боротьби зі злочинністю.

    1.2. Постійна комісія з питань підприємництва, промисловості, охорони довкілля та екологічної безпеки.

    1.3. Постійна комісія з питань бюджету та фінансів.

    1.4. Постійна комісія з питань розвитку території, землекористування, архітектури та містобудування.

    1.5. Постійна комісія з питань комунального майна та благоустрою.

    1.6. Постійна комісія з питань самоврядування, засобів масової інформації та зв'язків з об'єднаннями громадян і релігійними організаціями.

    1.7. Постійна комісія з питань науки, освіти, культури, спорту та молодіжної політики.

    1.8. Постійна комісія з питань охорони здоров ' я та соціального захисту.

    1.9. Постійна комісія з питань споживчого ринку та захисту прав споживачів.

    1.10. Постійна комісія з питань житлово-комунального господарства, транспорту та зв ' язку, контролю за обліком та розподілом житла.

    1.11. Контрольна комісія з приватизації комунального майна.»

     

    В Соломенском районе:

     

    2.2.1. Постійна комісія з питань самоврядування, організації діяльності ради, інформаційної політики та депутатської етики

    2.2.2. Постійна комісія з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів

    2.2.3. Постійна комісія з питань сім'ї, молодіжної політики, освіти, культури та спорту

    2.2.4. Постійна комісія з питаньсоціального захисту населення, охорони здоров'я та екології

    2.2.5. Постійна комісія з питань житлового комунального господарства, приватного житлового сектору та благоустрою

    2.2.6. Постійна комісія з питань архітектури, будівництва та земельних відносин

    2.2.7. Постійна комісія з питань регуляторної політики, розвитку підприємництва, споживчого ринку та захисту прав споживачів

    2.2.8. Постійна комісія з питань законності правопорядку, охорони прав свобод і законних інтересів громадян

    2.2.9. Постійна комісія з питань промисловості транспорту та зв'язку

    2.2.10. Постійна комісія з питань власності, оренди, приватизації та використання майна

     

    В Шевченковском районе:

    1.1. Постійна мандатна комісія з питань депутатської діяльності та етики, забезпечення законності та правопорядку

    1.2. Постійна мандатна комісія з питань житлового комунального господарства та благоустрою

    1.3. Постійна мандатна комісія з питань бюджету, фінансів та соціально-економічного розвитку,

    1.4. Постійна мандатна комісія з питань приватизації комунального майна

    1.5.Постійна мандатна комісія з питань освіти, культури, молодіжної політики, спорту та туризму.

    1.6. Постійна мандатна комісія з питань розвитку території,землекористування, будівництва та інвестицій

    1.7. Постійна мандатна комісія з питань соціального захисту населення, охорони здоров'я та екології

    1.8. Постійна мандатна комісія з питань промислової політики, підприємництва та сфери послуг

    1.9. Постійна мандатна комісія з питань місцевого самоврядування, інформаційної політики та взаємодії з об'єднаннями гроамдян

    1.10. Постійна мандатна комісія з питань управління комунального майна

    Как видно из этого перечня , только в шести из десяти районов Киева депутаты закрепили за одной из депутатских комиссий полномочия рассматривать вопросы защиты прав потребителей. Рычагов же у местных советов и их исполнительных органов для защиты прав потребителей более , чем достаточно. Было бы желание. В остальных четырех районах до понимания важности расмотерия этих вопросов еще не доросли. Меньше полномочий – меньше и спрос.

    Но в полномочиях других постоянных комиссий волей-неволей обязательно проскользнут полномочия, за которые можно зацепиться, чтобы осуществить решение потребительской проблеммы. Надо только ознакомиться с их полномочиями. Это может быть комиссия по вопросам жилищного хозяйства, охраны законных интересов граждан, охраны здоровья, экологии или другие постоянные комиссии местного совета.

    Обращение потребителей к депутатам и в постоянные комиссии местных советов

    Некоторыми полномочиями депутатов и депутатских комиссий потребители могут воспользоваться для восстановления нарушенных потребительских прав. А именно, обращаться к депутатам и в постоянные депутатские комиссии с требованиями:

    • защитить права потребителей;
    • направить запрос руководителям местного совета или председателю местного совета, чиновникам или главе местной государственной администрации, о предоставлении в установленный срок устного или письменного ответа на сессии местного совета по сути поставленного в запросе вопроса;
    • направить запрос от имени сессии местного совета к любому должностному лицу, работающему на местной территории;
    • вынести на рассмотрение сессии местного совета как коллективные, так и индивидуальные замечания и предложения по улучшению защиты прав потребителей, работы производителей, исполнителей услуг и продавцов товаров;
    • вынести на рассмотрение сессии местного совета замечания и предложения, касающиеся утверждаемого сессией местного бюджета, а также замечания и предложения по улучшению социально-экономической и других, принимаемых местным советом програм;
    • ознакомить с выносимыми на сессию и принятыми решениями сессии местного совета;
    • изучить и вынести на рассмотрение постоянной комиссии местного совета вопрос, требующий решения, с последующим вынесением решения постоянной комиссии на рассмотрение сессии местного совета;
    • запроса у руководителей предприятий и учреждений документов для рассмотрения на заседании постоянной комиссии местного совета вопросов, подлежащих их ведению;
    • направления выводов и рекомендаций постоянной комиссии в соответствующие предприятия, организации и учреждения и контроля рассмотрения этих рекомендаций и принятым по ним мерам;
    • направления обращения к заказчику услуги или орендодателю о разрыве договора об оказании услуги или договора аренды с субъектами предпринимательской деятельности, которые систематечески нарушают Закон Украины « Про захист прав споживачів»;
    • освещения в средстах массовой информации, финансируемых местным советом, нарушений прав потребителей и иной потребительской информации.

    Постоянная комиссия по вопросам коммунально-жилищного хозяйства, транспорта и связи также может оказаться очень полезной для потребителей при решении потребительских вопросов и защите прав потребителей.

    При этом надо учитывать следующие особенности.

    Во-первых, исторически сложившееся переподчинение ЖЭКов коммунальным районным управлениям, которые в свою очередь находятся в зависимости от местного бюджета и финансовых дотаций со стороны местных исполнительных органов. Денег у ЖЭКов на необходимое всегда не хватает. Но есть специальные программы, например типа «Мій дім, моє подвір ' я», как в городе Киеве, в которые, через депутата или через депутатскую комиссию можно внести решение конкретных вопросов по ремонту дома или прилегающей территории. Предложения о внесении в програмы конкретных дополнений утверждаются на сессиях местных советов ежегодно. Предолжения по решению потребительских проблем Потребительские вопросы с помощью депутатов можно провести также при формировании и принятии местного бюджета и программы социально-экономического развития.

    Во-вторых, надо учитывать тот факт, что местные автотранспортные предприятия, наравне с частными перевозчиками получают лицензию на перевозку людей и грузов в Министерстве транспорта Украины, а перевозкой людей по конкретным маршрутам на местном уровне занимаются после получения разрешения в главном городском или областном управлении транспорта, как правило, после прохождения тендера. Поэтому влиять на улучшение транспортных услуг, в том числе перевозок граждан на маршрутных автобусах, можно только на городском или областном уровне, где выдавалось разрешение на маршрут, и на государственном там, где выдавалась лицензия на перевозки.

    Как показала практика , наиболее действенным методом воздействия на ярых нарушителей Закона Украины « Про захист прав споживачів» на местном уровне является о бращение к орендодателям с требованием о разрыве договора аренды с предпринимателями и мошенниками, неоднократно нарушающими права потребителей и освещение по радио, телевидению и в местной газете информации об этих предпринимателях и мошенниках.

    Можно также предложить потребителям использовать политическую ориентацию той или иной депутатской комиссии, того или иного депутата. Если скажем, обращение не удовлетворяется депутатом или депутатской комиссией одной политической ориентации, то вынужденнно нужно направлять аналогичное обращение депутату или в постоянную комиссию местного совета противоположной политической ориентации.

    Обращения потребителей в органы средств массовой информации

    Вред, наносимый потребителям средствами массовой информации за счет навязывания недобросовестной рекламы, известен и описан законодательством и узаконен . Средства массовой информации оговаривают, что за качество рекламы несет ответственность рекламодатель. «Средства» СМИ не несут ответственности за достигнутую недобросовестными рекламодателями мошенника ми цель. И прекрасно знают о том, что наносят людям вред, запихивая вредную для потребителей информацию в глаза, уши и в подкорку головного мозга. СМИ, как бы они не гордились своей независимостью, давно превратились в бизнес, существуя на деньги своих хозяев и заказчиков рекламы. А бизнес есть бизнес. Честь и совесть категории неподсудные. Им платят, они печатают в малотиражных газет к ах рекламные информации с телефонами для односторонней связи, показывают на второстепенных телеканалах чудо-средства для улучшения фигуры и от любых болезней, восторженно и музыкально зазывают брать кредиты и участвовать в групповых розыгрышах на всех радиоволнах. СМИ многие потребители свято верят, а они часто – просто одно из звеньев в цепи мошенничества.

    Раз мошенникам можно, то почему потребителям нельзя?

    Если проанализировать взаимоотношения общественных организаций защиты прав потребителей со СМИ, то в большинстве случаев инициаторами встреч и интервью являются как раз представители СМИ. Но редко от них можно услышать: «Что у вас есть нового?». Это удел избранных, настоящих радетелей непростой потребительской жизни. Большинство обращений корыстных: «Что у вас есть о продуктах питания? О постельном белье? Об обуви? О такой-то сети магазинов? Что нет жалоб? А может все-таки что-нибудь есть? О ЖЭКах такого-то района? У нас сюжет о вывозе мусора в таком-то месте, что вы можете сказать об этом, были ли жалобы?» И т.д.

    В общем, попытки получить заказанную кем-то информацию. Об этом бывает противно слышать… Но этим можно и нужно пользоваться, если действительно есть проблемы и жалобы.

    Потребители и СМИ, как правило, не друзья, а просто временные союзники. Пока интересы совпадают.

    Есть, правда и друзья. Общество защиты прав потребителей «Закон» за многие годы общения со СМИ крепко подружилось с программой «Споживач» на ТРК Киев, а также с программой «Споживач» на первом канале Украинского радио. Через районный совет есть выход на страницы районной газеты и на ТРК Купол.

    Все остальное – многочисленные эпизоды, позволяющие по ходу заказанной конкретной информации хоть кое-как донести проблемы потребителей более-менее широкому кругу людей или рассказать о типичных случаях мошенничества.

    Что из этого следует ? . А то, что потребители могут использовать СМИ для решения своих конкретных проблем. Ну, хотя бы по следующей схеме.

     

    1. Обращение к депутатам местных советов, которые финансируют местные СМИ.

    Есть шанс обнародовать проблему на местном уровне.

    Иногда этого вполне достаточно, чтобы проблема была устранена.

    2. Обращение в общественные организации, защищающие права потребителей.

    Проблема обязательно будет обнародована, как на местном,
    так и на всеукраинском уровне.

    3. Обращение в государственные организации, защищающие права потребителей с просьбой осветить проблему в СМИ.

     

     

    4. Обращение непосредственно руководителям СМИ.

     

    В большинстве случаев привлечение различных органов СМИ для обнародования потребительской проблемы способствует ее устранению. Этого нельзя недооценивать. Просто надо терпеливо искать возможности привлечения СМИ к освещению потребительских проблем. Ведь каждый сотрудник СМИ – потребитель и можно достигнуть взаимопонимания как с ним одним, так и через него с редакцией в целом.

    В настоящее время умелое применение законных полномочий территориальными органами власти в значительной степени определяет качество защиты прав потребителей на местах, да и качество жизни в целом.

    Многолетний опыт показывает одну простую закономерность: если какую-либо потребительскую проблем м у не возможно решить на местном уровне, значит, ее невозможно решить ни на каком.

    У более высоких инстанций совсем другие задачи и совсем иные полномочия. Они поглощены переделом власти между собой и на проблеммы простых потребителей времени не хватает. Ведь не хватило же времени поочередно у двух премьер-министров для рассмотрения Государственной програмы на 2006-2011 гг. о развитии защиты прав потребителей в Украине. Указ Президента Украины « Про заходи щодо вдосконалення діяльності у сфері технічного регулювання та споживчої політики» обязывал на протяжении 2005 года разработать и утвердить Государственную целевую программу защиты прав потребителей на 2006-2010 годы. Однако в сейфах чиновников до сих пор пылятся варианты проектов этих программ, не подписанных ни Ю. Тимошенко, ни В. Януковичем. Другим примером для всех потребителей Украины может служить позорное принятие Верховной Радой Украины 1 декабря 2005 года поправки к 8 статье Закона Украины « Про захист прав споживачів». Эта поправка, освобождающая частично производителей и продавцов от ответственности, исковеркала суть Закона и уменьшила, действующие на то время уже более 14 лет, права потребителей при приобретении ими товара ненадлежащего качества. А умешьшать действующие права граждан Украины при ипринятии новых законодательных актов запрещено статьей 20 Конституции Украины. Правда, Конституцию Украины принимал не украинский народ, а Верховна Рада Украины. Так что вроде бы и придраться не к чему – сама принимает, сама нарушает. Только при этом потребители в правах проиграли, а производители товаров выиграли.

    Проволочка с принятием Государственной целевой программы защиты прав потребителей на 2006-2010 годы и принятие Верховной Радой Украины поправки, которая уменьшает права потребителей в нарушение положений Конституции Украины значительно расходятся с провозглашенным курсом на Европейскую интеграцию и ориентацию на ведущие европейские государства с развитой экономикой и США.

    Государственная помощь в защите прав потребителей не доходит до низовых структур, тем более низовых общественных организаций.

    Однако практика работы на местном уровне показывает, что защищать права потребителей можно и без особой заботы и опеки высших инстанций. И даже очень эффективно. При условии, что потребители сами проявляют живой интерес к защите своих законных прав.

     

     
    Потребитель
     
     

    если возникла проблема

     
     
    Устное обращение в сервисный центр, к продавцу или исполнителю
     
     

    если проблема не решена

     
     
    Письменное обращение к руководству субъекта хозяйствования
     
     

    если проблема не решена

     
     

    Письменное обращение в органы государственной власти в зависимости от их полномочий, непосредственно связанных с решением конкретной проблемы потребителей

     
       
    Специально уполномоченный центральный орган исполнительной власти в сфере защиты прав потребителей и его территориальные органы

    На имя начальников территориальных органов в Автономной Республике Крым, во всех областных центрах Украины, а также в городах Киеве и Севастополе

    Совет Министров Автономной Республики Крым
    На имя председателя республиканского комитета Автономной Республики Крым по вопросам торговли и защиты прав потребителей
    Местные государственные администрации
    На имя глав местных государственных администраций
    Органы и учреждения, осуществляющие государственный санитарно-эпидемиологический надзор
    На имя главных санитарных врачей, осуществляющих санитарно-эпидемиологический надзор на данной территории

    Другие органы исполнительной власти

    На имя местных руководителей:
    учреждений охраны здоровья, ветеринарного контроля, охраны окружающей природной среды милиции, прокуратуры, таможни антимонопольного комитета и т.д.

    Органы местного самоуправления в соответствии с законодательством

    На имя начальников структурных подразделений по защите прав потребителей местной исполнительной власти (госадминистрации)

    На имя депутата местного совета
    На имя председателя постоянной комиссии местного совета
    Средства массовой информации
    На имя главного редактора (об ычно указано на последней странице печатного издания, на веб-сайте теле- или радио-канала)
    На имя журналиста, ведущего потребительскую программу
    Использовать формат «открытого письма», описывающего возикшие проблемы

     

     

     


    Потребитель


    если возникла проблема


    Обратиться по телефону в диспетчерскую жилищно-эксплуатационной организации (ЖЭО)



    если проблема не решена

     
    Письменно обратиться к руководителю ЖЭО
     
     
    если проблема не решена
     
     

    Письменно обратиться к руководителю местного Управления жилищно-коммунального хозяйства

     
     

    если проблема не решена

     

    Письменно обратится:

    К руководству территориального органа по делам защиты прав потребителей областного центра, а также города Киева или Севастополя

    К руководителям территориальных органов санитарно -эпидемиологического надзора, охраны здоровья, охраны окружающей среды, милиции, прокуратуры, учреждений таможни, ветеренарного контроля, антимонополтного киметета и т.д. в соответствии с их полномочиями, установленными законодательством

    Письменно обратиться в орган местной исполнительной власти (к главе местной государственной администрации)

     

    если проблема не решена

     

    Письменно обратиться к депутату местного совета, к председателю постоянной комиссии совета по вопросам жилищно-коммунального хозяйства и благоустройства с требованием рассмотрения проблемы на сессии местного совета.

     

    если проблема не решена

     

    Значит, Ваша проблема, скорее всего, не может быть разрешена в практически обозримые сроки. Требуются системные изменения, на которых Вы и должны настаивать, общаясь с избранными Вами депутатами и другими должностными лицами.

Повернутися до списку

  • Щось не так? Спитай у продавця, що саме! | Что-то не так? Спроси у продавца что именно!
  • Заберіть це назад | Заберите это назад
  • Закон на твоєму боці
  • Щось не так? Спитай у продавця, що саме! | Что-то не так? Спроси у продавца что именно!
  • Закон на твоєму боці
  • Закон на твоєму боці
  • Навчально-методичний посібник "Основи споживчих знань" | Учебно-методическое пособие "Основы потребительских знаний"
  • Закон на твоєму боці
  • Закон на твоєму боці
  • Термін зебрігання ПРОДУКТІВ не цікавить любітелів екстремальних відчуттів. | Срок хранения ПРОДУКТОВ не интересует любителей эктремальных ощущений