• Спілка об’єднань громадян «Всеукраїнська Федерація Споживачів «ПУЛЬС»
  • Euro Ncap
  • Наша оцінка

Такий особливий фінансовий ринок України

  • Ринок фінансових послуг – це дуже особливий ринок, в якому не тільки закон «сліпий», а і надавачі послуг, банки та кредитні спілки, нерідко нехтують вимогами законодавства, «не бачать» їх. А державний регулятор? Мабуть, «спить»!

    Так, згідно ч.2 ст.627 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) при укладанні договорів із фізичними особами-споживачами мають враховуватися вимоги ЗУ «Про захист прав споживачів» (далі – закон №102. Ця норма введена в ЦКУ ще в 2011 році. Але і по сьогоднішній день в банківських договорах по наданню споживачу кредиту штрафні санкції за прострочення платежу перевищують суму кредиту в рази, хоча згідно вказаному закону не можуть перевищувати 50% боргу. Так, згідно постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», у п.14 зазначено: при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним слід враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ст.ст.18, 19 ЗУ № 1023.

    Та головне, що в Україні суди нерідко при розгляді подібних справ визнають так звану «свободу договору», і після підписання «кабальних» по відношенню до споживача, незаконних умов, стають на сторону кредитодавця. Хоча, згідно положення ст.616 ЦКУ передбачено право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, який суд на підставі вказаної норми закону змінити не може. Рішення про зменшення розміру збитків і неустойки може бути прийняте за наявності та доведенні споживачем істотних обставин. Істотними обставинами в розумінні частини третьої ст.551 ЦКУ можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

    Суди не завжди враховують положення ч.3, ст.551 ЦКУ щодо зменшення розміру неустойки, якщо він значно перевищував розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Крім того, при врахуванні судами вказаного положення слід розуміти, що воно може бути застосоване лише до розміру пені, яка є засобом відповідальності, тобто, штрафом за прострочення платежу. Проценти ж за користування кредитом, які сплачуються разом із щомісячним платежем, обумовлені і внесені до загальної вартості кредиту, змінити буде неможливо – це зобов’язання плати за користування грошовими коштами. І чим довше споживач не повертатимете кредит, тим довше йому доведеться сплачувати відсотки за його користування, які розраховуються від суми боргу. Зменшити або списати ці суми неможливо.

    Ще одне ускладнення при укладанні договорів – незгода кредитодавця надати споживачеві проект договору на певний період для розгляду. Така рекомендація є у Додатку до Директиви ЄС № 2008/48/ЄС щодо договорів споживчого кредитування, розділ 4: «Ви маєте право після направлення заявки безкоштовно отримати копію кредитного договору».

    На фінансовому ринку України вдалося досягнути врегулювання важливого питання: заборони односторонньої зміни відсоткової ставки. Але потрібно пам’ятати, що зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо) не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить Статті 1056-1 ЦКУ, якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка. При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

    Здебільшого банки повідомляють споживача про підвищення відсоткової ставки за кредитом. Споживач може не погодитися з пропонованою зміною та не підписати Додатковий договір, і як наслідок – розірвати Договір в обумовлений термін, повернувши кредитодавцю борг. Але для того, щоб споживач мав таке право, потрібно, щоб у договорі був прописаний відповідний пункт, наприклад: «Кредитна ставка підвищується після підписання споживачем Додаткового Договору або після початку сплати споживачем процентів за новою ставкою».

    Проте, нерідко повідомлення про намір підвищення процентної ставки не надсилаються споживачам рекомендованим листом та/або особисто під розписку, що створює обтяжливі обставини для вирішення справи у судовому порядку. По-перше, діючи таким чином, кредитодавець не вважає споживача рівноправною стороною договірних відносин і нехтує його законним правом на достовірну інформацію, по-друге – не сприяє створенню доказової бази при вирішенні спірних питань як в інтересах споживача, так і в інтересах судового процесу. Тому потрібно вимагати, щоб цей механізм також був прописаний у Договорі.

    Уважним потрібно бути і до зазначення у договорі шляхів вирішення спірних питань. Адже, хоча Директива ЄС № 2008/48/ЄС щодо договорів споживчого кредитування і рекомендує передбачити шляхи досудового вирішення спірних питань (частина 5 Додатку до цієї Директиви), а саме: «Існування досудової процедури оскарження та доступ до неї», в Україні це поки що залишається проблемою, адже у вітчизняному законодавстві така процедура не передбачена. Також грубим порушенням права громадян є умова договору про заборону споживачеві звертатися до суду. Це право гарантується кожному громадянину Конституцією України і має дотримуватися будь-ким на її території. І розглядатися такі спори мають у судах загальної юрисдикції, за місцем проживання споживача.

    Враховуючи те, що в Україні затверджено Стратегію реформування системи захисту прав споживачів на ринках фінансових послуг на 2012-2017 роки, Прогресивний план адаптації законодавства України до законодавства ЄС, питання системних порушень фінансовими установами прав споживачів визнані діючою владою і знаходяться в зоні уваги громадськості.

    Ірина Назаревич,
    Перший віце-президент Всеукраїнської федерації споживачів «ПУЛЬС»,
    Член Вищої Координаційної ради КонфОП 

Повернутися до списку

  • Поверніть мої гроші | Верните мои деньги
  • Щось не так? Спитай у продавця, що саме! | Что-то не так? Спроси у продавца что именно!
  • Заберіть це назад | Заберите это назад
  • Закон на твоєму боці
  • Закон на твоєму боці
  • Закон на твоєму боці
  • Закон на твоєму боці
  • Навчально-методичний посібник "Основи споживчих знань" | Учебно-методическое пособие "Основы потребительских знаний"
  • Закон на твоєму боці
  • Щось не так? Спитай у продавця, що саме! | Что-то не так? Спроси у продавца что именно!